Що людині потрібно для щастя? Щоб її не забували, пам'ятали, щоб поважали, визнавали. Бо кожен хоче, аби його оцінили гідно, справедливо. Тож пережила вчителька-пенсіонерка Шибенської середньої школи Оксана Петрівна Бушинська у день свого дев'яностоліття спектр почуттів – щемну радість, умиротворення на душі, гордість за своє недаремно прожите життя, вдячнсть тим, хто її пошанував.

Привітання почала отримувати з самого ранку. Першим завітав до своєї першої учительки, чудової вчительки історії, класного керівника, голова ФГ «Траволинь» Володимир Шведа. Бо ж не можна забути час свого шкільного життя, коли відбувалося становлення особистості, і саме Оксана Петрівна внесла свою вагому частку у формування його світогляду. Привітав, передав вітання та подарунок першій учительці і від свого брата, підприємця з Теофіполя  В'ячеслава  Шведи та його дружини Наталії. Не  могли не прийти  цього дня до ювілярки Валентина Левчунь та Леся Базалійська, адже також була в них і першою учителькою, і класним керівником. Була, як мама, дарувала тепло та любов. Хіба можна це забути?

Слова щирої вдячності промовили своїй незабутній першій учительці та класному керівнику і випускники Шибенської середньої школи 1987 року – Зоя Нікітчук та Неля Шведа з Шибени, Алла Кожан та Надія Семенюк з Гальчинець. Залишилася для них Оксана Петрівна взірцем людяності та мудрості, прикладом того, що треба постійно розвиватися, здобувати нові знання.

Прийшли привітати свою колегу та старшу наставницю вчителі-пенсіонери Аліса Стецюк та Ніна Бурлак, директор Шибенського ліцею Людмила Креденцар та голова профспілкової організації закладу Надія Морозюк, школярки Настя Журибіда та Валерія Креденцар. Прибули і гості з Теофіполя – заступник Теофіпольського селищного голови з питань діяльності виконавчих органів Валентина Бабак, головний спеціаліст відідлу культури та туризму Леонід Білий, головний спеціаліст організаційного відділу Анастасія Синчук, голова відокремленого підрозділу організації ветеранів України Теофіпольської територіальної громади  Володимир Кобера. Вітали, дарували, промовляли щирі слова, дякували за працю, за високі літа, за громадянську позицію. Долучилися до вітань і голова сільської ветеранської організації Володимир Бурлак та діловод Шибенського старостату Галина Мартинюк.

Привітала свою підопічну і соціальний працівник Оксана Онопрійчук, також передала привітання та подарунок від директора КУ «Центр надання соціальних послуг» Мирослави Майдан. Тішилася ювілярка, що в такий день поруч були її найрідніші люди, невістка Оксана, яка спеціально приїхала з Італії, внучки Валя та Наташа зі своїми сім'ями. Бо ж разом з Оксаною Онопрійчук дуже допомогли їй підготуватися до ювілею.

Тож все було дуже зворушливо, було все дуже гарно. Оксана Петрівна знову вразила всіх своєю ерудицією, глибоким знанням історії України та світу, які відкрилися після проголошення Незалежності України.

• Я прочитала десятки, сотні книг, - казала, - переді мною відкрилася правда, яку замовчувала радянська влада. А правду нам потрібно знати, без неї не може бути майбутнього, тепер переді мною картина світу – як на долоні. Особливо знань мені додали книги професора, директора Українського інституту Гарвардського університету Сергія Плохія – «Брама Європи», «Ялта. Ціна миру», «Остання імперія. Занепад та крах Радянського Союзу», «По червоному сліду. Вбивство в Мюнхені». Раджу всім, особливо молодим, читати, розвиватися, аби почувати себе освіченою людиною.

Всім дуже дякувала, була вражена такою увагою. Бо ж отримала масу позитиву, свіжий струмінь душевної сили та енергії. За постійну підтримку щиро дякувала Оксані Онопрійчук, бо ж проживає сама, називає соціального працівника своїм янголом-охоронцем (на фото).

Всі ми просто  маленькі люди. І коли за плечима вже 90 років, краплина тепла, поваги, пошанування робить життя світлішим. Тож хай для Оксани Петрівни воно ще довго-довго буде таким світлим, затишним та зігрітим ласкою Господньою.

А.Джус