Постійно читаємо газету «Життя Теофіпольщини», нашу районку, як ми з любов’ю кажемо, отримуємо моральне задоволення від усвідомлення того, що живемо у єдиному ритмі з Теофіпольською громадою. Тож хочемо висловити сердечну подяку авторському колективу газети, її редактору Галині Тебенько. За те, що ви є, що ви з нами! Бажаємо хороших тиражів, вдячних читачів та всіляких гараздів!

Наші Котюрженці – справжня сільська глибинка, але багата справжніми українцями, які докладають багато сил, аби наблизити перемогу Збройних Сил України, щоб здобути свободу, можливість вільно жити, трудитися на своїй рідній землі, у своїй незалежній державі. У такі скрутні часи тішитися тим, що маємо чудовий Свято-Духівський храм, відкритий у липні 2013 року. Наша церква ніби молоденька україночка: красива, тендітна, пишно вбрана, дає нам можливість прийти-помолитися за мир в Україні, за всіх наших захисників та захисниць, подякувати Господу Богу за любов, помолитися за здоров’я рідних та близьких, всього українського народу,за упокій тих, хто вже спочив у Бозі.

Наша релігійна громада небагаточисельна, але дієва, активна, згуртована, уважна до кожного. Бо віримо, що важливу роль у здобутті перемоги українських військових має те, як за них молитися. Тому докладаємо зусиль,щоб всі бажаючі, відвідуючи храм, відчували, що їх тут чекають, їм тут раді, їх тут люблять. Адже кожна господиня прекрасно розуміє, скільки сил, енергії, часу потребує кожна квіточка-стеблинка, щоб вся сім’я відчула радість, втіху, захоплення. А що вже там говорити про косметичний ремонт всередині будинку та ззовні.

Нам надзвичайно пощастило із настоятелем храму отцем Іваном (Чупіль). Ми для нього не сироти, а духовні чада. В усіх починаннях розбудови храму, поточних ремонтних роботах «першу скрипку» грає наш дорогий голова ФГ «Карабі­ївське» Микола Олександрович Іванюк – справжній люблячий, турботливий батько, котрий стояв біля керма будівництва храму з 2009 року. Мудрий господар, постійно надає фінансову допомогу, відвідує наш храм. Також приємно подякувати нашому старості Ігореві Мулішину – за людяність, увагу, господарський підхід до вирішення будь-якого питання, за тепло палкого серця патріота рідної землі.

І це природно, адже він виховувався у дружній селянській родині. Матуся нашого старости Людмила Мулішина уже багато років чесно і добросовісно виконує обов’язки касира нашого храму , організовує і закупляє всі необхідні мате­ріали для проведення благоустрою, ремонту, прибирання. Найщиріших слів заслуговує староста нашого храму Людмила Григорчук, яка, незважаючи на слабке здоров’я та брак часу, в першу чергу поспішає, як до рідної матусі, до церкви, щиро переймається її проблемами та потребами.

Свідомо, активно,з вдячністю за довіру завжди приходять на допомогу Василь та Галина Доляни, Людмила Сардак, Наталія та Аліна Гандовські, Галина Онищук з донечкою. Усім їм – доземний уклін, найміцнішого здоров’я, довгих щасливих років життя.

Віримо, що наша перемога прийде невдовзі. Молимося всі разом, згуртовано, натхненно, щиро, хто як може. А Господь обов’язково нас почує та захистить. Слава Україні! Героям слава!

Тетяна Василенко, село Котюрженці