Вже третій місяць відтоді, як життя українців змінилося назавжди, розділилося на «до» і «після». Широкомасштабне вторгнення військ російської федерації позбавило мільйони людей звичних мирних благ і радостей, перетворило їх на біженців і переселенців, в тисяч відібрало найцінніше – життя…
Тож спілкуємося з директором КУ «Центр соціальної допомоги» Теофіпольської селищної ради Мирославою Майдан, адже саме цей заклад взяв на себе величезну роботу з прийняття Теофіпольщиною кількох тисяч переселенців, облаштування їх проживання.
Мирославо Валентинівно, як все відбувалося, як вам вдавалося вирішити безліч питань з прийняття внутрішньо переміщених осіб, забезпечення найнеобхіднішим, харчуванням, адаптації до нових умов?
- Уже з 26 лютого до нашої громади почали прибувати люди з гарячих точок. У результаті першочерговим завданням для колективу КУ «Центр надання соціальних послуг» Теофіпольської селищної ради, стало формування дієвої системи моніторингу внутрішньо переміщених осіб та визначення їх потреб. Переселенці не відразу бачать свої потреби, не завжди про них говорять. Коли людина виїхала з-під обстрілів і нарешті почувається в безпеці, має дах над головою, їжу, тепло — їй здається, що більше нічого не треба. Лише поступово вона підпускає думки, що треба щось вирішувати з роботою чи навчанням, що, втратила всі документи та не має в що одягнутися, що, можливо, потребує медичної допомоги й консультації психолога. Через жахіття війни люди часто дезорієнтовані й варто простягнути їм руку першими, дати можливість виговоритись і поплакати. Дати зрозуміти, що можна розраховувати на матеріальну підтримку, поспілкуватися з психологом чи юристом. Що такі можливості є. Що вони безкоштовні й скористатися ними — не соромно.
Зараз в нашій громаді перебуває понад 3000 тисячі людей, які приїхали з областей, де тривають активні бойові дії. Це із Харкова, Маріуполя, Херсона, Миколаєва, Сєвєродонецька... Переважна кількість людей проживають у приватному секторі, але придатних для термінового заселення сімей чи груп осіб будинків виявилося замало. Тому керівництвом селищної ради було прийняте рішення розселяти переміщених осіб у комунальних закладах - школах та садочках. І це рішення стало черговим викликом для всіх. Ми не були готові до цієї ситуації. Тому терміново розробили «Програму забезпечення перебування внутрішньо переміщених та/або евакуйованих осіб у пунктах тимчасового проживання та місцях тимчасового перебування Теофіпольської селищної ради на 2022 рік». Селищною радою виділено кошти на обладнання тимчасових місць перебування внутрішньо переміщених осіб: встановлення душових кабін, бойлерів та іншої необхідної побутової техніки. Закупили 100 матраців, комплектів постільної білизни, полотенець. Кожного тижня керівники закладів подають потребу у засобах гігієни, дезинфікуючих засобах та продуктах харчування. Паралельно, щоб зекономити бюджетні кошти, шукали ліжка, бойлери, пральні машини, холодильники, газові та електроплити. Тобто все необхідне для того, щоб максимально на цей період часу облаштувати життя людей.
Внутрішньо переміщені особи мають можливість отримувати гуманітарну допомогу у нас в Центрі надання соціальних послуг при потребі у вигляді речової допомоги: одяг, взуття, постільна білизна, подушки, ковдри, засоби особистої гігієни т.ін). Також при допомозі релігійної місії «Карітас-Спес» Римо-католицької церкви в Україні, ТОВ "ВОЛОЧИСЬК-АГРО», Благодійного Фонду Вадима Лейві «На Благо України», філії «Рідний край» ПрАТ «Зернопродукт МХП» ми мали можливість забезпечити переселенців продуктовими наборами.
Для усіх внутрішньо переміщених осіб, які проживають у комунальних установах нашої громади, ведемо пошуки житла. За літній період плануємо забезпечити їх житлом та відновити роботу закладів освіти. Наразі ведуться переговори з власниками житлових приміщень, які готові надати його для проживання. Багато родин, які проживали у наших школах та садочках вже заселено у будинки та квартири. При новому напливі людей будуть розглядатися альтернативні варіанти поселення та спільно з селищною радою прийматися відповідні рішення.
Хто найбільше підтримав вас, кому найбільше завдячуєте у задоволенні потреб переселенців, у створені комфортних умов для їх проживання?
- Прийом евакуйованого населення включає в себе багато аспектів таких як перевезення, поселення, харчування, забезпечення гуманітарною допомогою, супровід у відновленні та оформленні документів, допомозі у медичних послугах тощо. Тому від початку війни колектив Центру цілодобово знаходиться у режимі постійного зв'язку з керівниками відділів селищної ради, старостами, мешканцями громади, волонтерами. Така злагодженість дає змогу якісніше надати допомогу переміщеним особам. Дякую благодійним та громадським організаціям, міжнародним фондам, релігійним організаціям, місцевим фермерам та товариствам, які підставили плече допомоги та надали гуманітарну допомогу. Благодійний Фонд Вадима Лейві «На Благо України», Філія «Рідний край» ПрАТ «Зернопродукт МХП», ТОВ "ВОЛОЧИСЬК-АГРО", Громадська організація «Земляцтво Хмельниччина» (м. Київ), Благодійний фонд «TeofiPolskie serce», Релігійна Місія «Карітас-Спес» Римо-католицької церкви в Україні, ПП «Добрий хліб», ФГ «Подільська Нива», ФГ «Тріумф», ТОВ «Святець», ПП «Загоруйко», ПП «Амелін» стали першими хто відгукнувся на наші потреби.
Дякую народним депутатам України Олені Копанчук, Сергію Лабазюку, Олександру Герезі, голові Хмельницької обласної ради Віолеті Лабазюк, які підтримують нашу громаду та сприяють отриманню гуманітарної допомоги. Також дякую представникам релігійної ланки – благочинному Теофіпольської округи, митрофорному протоієрею, настоятелю храму Покрови Пресвятої Богородиці Православної Церкви України отцю Василю Крисаку, митрофорному протоієрею, настоятелю Свято–Покровського храму УПЦ Івану Кипибіді, священнику храму Трійці Святої Римо-католицької церкви отцю Денису, пастору Церкви Євангельських християн–баптистів Андрію, пастору Церкви Євангелістів Сьомого дня Володимиру.
Завдячую також молодим хлопцям та дівчатам, волонтерам, які завжди охоче приходять на допомогу, відгукуються на мінімальні прохання про допомогу. Сповнена гордістю за наше молоде покоління – чуйні, дружні, розумні, справжні патріоти України. Насправді добрих та чуйних людей, які взяли участь у підтримці евакуйованого населення, надзвичайно багато. Можливо, когось випадково не назвала, прошу вибачення.
Чи є наразі невирішені проблеми у цьому напрямку роботи вашого Центру?
Проблеми та непередбачувані обставини є завжди. Але наш згуртований колектив у співпраці з селищною радою завжди знаходить шляхи для їх вирішення. Воєнний час гуртує українське суспільство дедалі тісніше. Жителі Теофіпольщини вчаться жити у новій страшній реальності війни. Всі, за рідкісним винятком, в єдиному пориві працюють на досягнення спільної мети – викинути окупанта за межі нашої держави. Тому ми неодмінно переможемо. Все буде Україна!
Спілкувалася Галина Тебенько