28 квітня, 64 день російської агресії проти України. Ситуація на всіх напрямках бойових дій залишається вкрай складною, особливо на сході та півдні. Запеклі бої тривають поблизу Харкова, на підконтрольних Україні населених пунктів Донецької та Луганської областей. Щодоби ворог здійснює ракетні та авіаційні обстріли інших українських територій, у центрі та на заході, руйнує об'єкти критичної та соціальної інфраструктури, гинуть мирні жителі. Та не вдасться російським окупантам здійснити свої агресивні плани. Україна переможе, бо ніхто і ніколи не зламає український народ, який хоче жити в мирі, прагне запроваджувати європейські стандарти, жити краще.

Тож вся Україна та цивілізований світ об'єдналися в єдиному пориві підтримати Збройні Сили України, протистояти лютому агресорові, який хоче знищити нашу країну та українців. Сьогоднішня наша розповідь про те, як жителі Базалії та ще багато небайдужих людей Теофіпольської громади підтримали нашого земляка бійця Володимира Бойка.

Народився та виріс Володимир у Базалії, йому 25 років, закінчив Львівський політехнічний коледж, здобув юридичну освіту, разом з дружиною Наталею проживав та працював  у Львові. В Базалії проживають його батьки, Олена Василівна працює начальником виробничого відділу  ПП «Аслантекстиль», батько Володимир Сергійович наразі є бійцем роти охорони 8 відділу Хмельницького територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

• Та коли почалася війна, - розказує Олена Василівна, - прийняв рішення піти служити в Збройних Силах України, 2 березня пішов добровольцем, адже в армії ще не служив. Ми звісно, дуже переживали, переживаємо постійно, але підтримали його у цьому рішенні, адже поступив як справжній чоловік, захисник української землі. Дуже скоро вже потрапив на схід, у зону бойових дій. Весь час нам каже, що все буде добре, що Україна переможе, вижене ворога, визволить окуповані території. Нічого більше не розказує, але якось обмовився, що їм, аби мати можливість швидко пересуватися, потрібний автомобіль. Бо там у них був  старий  УАЗ, ми почали допомагати його ремонтувати, дуже підтримав нас, закупляв необхідні запчастини керівник відділку ТОВ «Україна-2001» Віталій Ткачук.

Коли допомогли у ремонті УАЗа, подумали, от якби придбати для хлопців кращий автомобіль. Підтримали батьків Віталіна Палій з Базалії та її сестра Світлана Палій з Києва. Вони оголосили збір коштів у соціальних мережах, надали свою картку для перерахувань пожертв.

• Таким чином ми зібрали 115 тисяч гривень, - продовжує Олена Василівна, - відгукнулося дуже багато людей, я навіть не можу всіх перерахувати, але всім дуже дякуємо. За ці кошти ми змогли купити автомобіль Мерседес-Віто у Коломиї на Іванофранківщині. Провели його технічне обстеження, трохи поремонтували. І вже 20 квітня наш добрий друг, перевізник з Теофіполя Віктор Криворук з синами Максимом та Іваном, ми з чоловіком та моїм братом Володимиром Кобилянським зі Львова поїхали до нашого Володі. Завантажили придбаний бус продуктами, нам їх надали з нашої Базалійської ЗОШ І-ІІІ ступенів, а також привезли Анатолій Козак та Василь Гандовський з Гуманітарного штабу Теофіпольщини. Продукти і багато медикаментів нам зібрали у Теофіпольській багатопрофільній лікарні. Дякуємо Криворукам, дякуємо всім людям, які надавали продукти, робили тушонку, пекли паски. Наші хлопці були дуже задоволені.

Але на придбанні Мерседес-Мото історія не закінчилася. До Олени Василівни зателефонувала волонтер з Вінниці, уродженка нашого Єлизаветполя Лілія Мельник. Повідомила, що є можливість безкоштовно отримати ще один автомобіль, з Європи.

• Ліля вислала нам фото, - розчулено промовляє мама бійця, - ми подумали, що він фронті не буде лишнім. Уявіть собі, його з Англії 23 квітня на кордон до Рава-Руської пригнав британець Joel Willkins. Ми його в очі не бачили, а яка людина! Тепер потрібні були кошти на пальне, аби пригнати машину в Базалію, а далі відвезти її до Володі. Допомогли нам голова відокремленого підрозділу організації ветеранів України Теофіпольської територіальної громади Володимир Кобера та активіст Анатолій Стучинський. Вони звернулися до КУ «Агенція місцевого розвитку» Теофіпольської селищної ради  з проханням посприяти збору коштів. Допомогала у зборі коштів і заступник Теофіпольського селищного голови Валентина Бабак. В результаті нам передали 4 500 гривень. Всім, хто долучився до цього, дуже дякуємо. Мій чоловік та Лілія Мельник пргнали автомобіль в Базалію, і вже у середу, 27 квітня, виїхали на фронт, доставили автомобіль та продукти, які знову нам надали і Базалійська школа і Гуманітарний фронт Теофіпольщини. Наш Володя та його побратими передають всім привіт, щиро дякують.

Ось так разом, гуртом, українці підтримують наших бійців, разом перемагають ворога. Олена Василівна ще ж додає синові слова: «Мамо, тату, я повернуся. Ми переможемо, мені ще ж треба народити вам внуків!» Вірить, що так і буде.

А.Джус