30 березня, 35 день російсько-української війни, 35 день героїчного спротиву України  проти рашистської орди. 35 день Україна переживає невимовний біль, відчай, горе, жахливі втрати. Але водночас – незрівняний патріотичний підйом, небачену згуртованість, непохитну віру в перемогу над російськими окупантами. Бо ніколи цим страшним оркам не підкорити волелюбний український народ, його віру у мирне майбутнє.

З перших днів війни у Лідихівському старостинському окрузі розгорнувся потужний рух на підтримку Збройних Сил України, місцевої самооборони. Інакше і бути не могло, бо ніхто з жителів Турівки, Червоної Дубини, Лідихівки, Заруддя Строків та Троянівки на міг стояти осторонь всенародної боротьби з ворогом.

• Всі наші люди, - каже староста Антоніна Гуменюк,- хто як може, долучилися до цього руху. Ми збирали та переказували кошти на банківський рахунок підтримки Збройних Сил України, збирали гроші для нашого хлопця з Турівки, який знаходиться під Попасною. Збирали та подовжуємо збирати продукти довготривалого зберігання, вже кілька разів відвозили їх у ТОВ «Подільське» для відправки у бойові підрозділи, у Турівській гімназії та Лідихівському дитячому садочку плетемо маскувальні сітки. Оскільки на нашій території знаходиться блокпост, організували триразове харчування для бійців місцевої територіальної оборони. Приготування страв відбувається у Турівській гімназії, очолює цю важливу справу директор Тетяна Кротевич. Продукти зносять люди, також м'ясо та тушонку надає відділок ТОВ «Україна-2001». Страви готують і в Лідихівському дитячому садку, і господині вдома з Лідихівки, Заруддя, Строків та Троянівки. Продуктами нас підтримує і ФГ «Подільська нива». Є в нас все готове, і заморожене – і вареники, і голубці, і котлети, і картопляники.

Дійсно, з перших днів війни колектив Турівської гімназії переформатував свою роботу з освітньої на волонтерську.

• Наш заклад, - каже Тетяна Кротевич, - наразі більше працює як волонтерський штаб. Звісно, освітнє життя не припиняється, запроваджене дистанційне навчання, однак на першому місці – волонтерство. Висловлюю щиру вдячність нашому кухарю Нелі Нестерук, прибиральницям Любі Кухар та Марині Мельник, адже вони щодня тричі на день готують для бійців блокпосту. У нас все злагоджено, дружно, робимо все, аби наші захисники були ситими та охороняли нас.

Також ще Антоніна Гуменюк додає, що з початку війни у громаді спостерігається зростання дисциплінованості, відповідальності, панує патріотичний дух.

• Що там казати, - продовжує Антоніна Іванівна, - раніше так не було. А тепер – треба на блокпост нарубати дров, раз - і хлопці зійшлися, швиденько все зробили. От 23 березня розпочався місячник з благоустрою, прибирання територій, у Турівці дружно вийшли люди, загорнули, прибрали узбіччя вулиці Центральної, любо тепер подивитися. Будемо продовжувати це робити, прибирати, наводити лад коло пам'ятників, на кладовищах у всіх наших селах. Закликаю людей прибирати коло своїх садиб, саморганізовуватися та виходити прибирати у громадських місцях, якщо не щодня, то обов'язково у суботу.

Ще ж жителі Лідихівського старостинського округу відгукнулися на заклик збирати теплі речі для переселенців, які знайшли прихисток у Теофіпольській територіальній громаді. Бо ж не всі сім'ї просто повернулися додому, чимало й таких, що потребують допомоги. Адже рятувалися від війни, від смерті, тож потрібний і одяг, і взуття, і ковдри.

• У наших селах вже біля 60 сімей переселенців, - наостанок промовляє Антоніна Гуменюк, - в основному вони повернулися до батьків, до родичів, а все ж кільком, які приїхали у незнайоме місце, потрібна допомога. Ми надали їм продуктові набори, допомагаємо у вирішенні побутових питань. Я щиро дякую всім небайдужим жителям нашого старостинського округу за активну громадянську позицію, за сумлінну працю, за милосердя та добросердечність. Бо наша сила – у нашому єднанні. Разом – ми переможемо! Все буде Україна!

Галина Тебенько