Дорога наша

Люба Терентівна

19 лютого вчительці-пенсіонерці Шибенської середньої школи Любі Терентівні Таранській виповнилося 90 років. 39 років навчала вона школярів фізики, складному предмету, робила це легко, з-захопленням, повністю віддавалася педагогічній роботі. ЇЇ любили та поважали учні, хоч була дуже вимогливою, нікому нічого не сходило з рук, фізику треба було вчити.
І її таки вчили, і старанні школярі, і не дуже. То ж і досі випускники школи згадують про неї з теплотою. Було і багато кумедних ситуацій, треба було і зауваження зробити, і гримнути, бо ж у ті часи в класах було по 30 і більше учнів, і пожартувати, та ніколи на неї ніхто не ображався, згадують про Любу Терентівну з радістю та веселою усмішкою. Бо ж фізика – це великий світ, це знання, без яких не можна обійтися, а навчання в школі – незабутній час.

Цього дня до її оселі завітали хороші гості. Завітали з квітами, подарунками, щирими вітаннями, зробили ювілярці справжнє свято. Від відокремленого підрозділу організації ветеранів України Теофіпольської територіальної громади її привітали заступник голови Андрій Рудюк та активіст Анатолій Стучинський. Зворушливим було і вітання директора комунальної установи «Центр надання соці-альних послуг» Теофіпольської селищної ради Мирослави Майдан.
Привітав свою колишню колегу багаторічний директор Шибен-ської школи Сергій Савчук. Зазначив, що була Люба Терентівна хорошою вчителькою, мала вищу категорію, була трудящою та відповідальною. Від педагогічного колективу Шибенської ЗОШ І-ІІІ ступенів привітання передав вчитель фізики Олександр Морозюк, став працювати якраз після Люби Терентівни, прийняв від неї естафету.
Приємно було ювілярці почути вітання від голови Шибенського ветеранського осередку Володимира Бурлака, її учениць та колег - колишньої вчительки географії Ніни Бурлак, колишньої вчительки зарубіжної літератури Аліси Стецюк. До речі, Аліса Андріївна разом з соціальним працівником Наталією Ткачук опікуються нею, в усьому її підтримують, допомогли підготуватися до приходу гостей.
Почувала себе іменинниця розчуленою, слава Богу, має ясний розум, світлу пам’ять, читає ще без окулярів. Жартувала, казала, що тримає її на ногах город, любить на ньому поратися. А як життя своє прожила – як все її покоління, та завжди вірила у краще. Самовіддано працювала, давала лад вдома, разом з чоловіком Яковом Леонідовичем Загоруйком (на жаль, вже відійшов у засвіти) виростила синів Володю та Вітю.
Дорога наша Люба Терентівна! Будьте здоровою, живіть довго, радійте життю, шукайте в ньому щасливі миттєвості. Зичимо тепла, любові та поваги. Хай береже вас Бог!
Галина Тебенько