Минуло  9 днів, як раптово покинув цей білий світ наш колега, ветеран органів внутрішніх справ, полковник міліції  Сергій Вікторович Шуляк, якому доля відміряла лише 62 роки. Прикро, боляче, сумно, що у землю відходять такі молоді та енергійні люди, які могли б принести ще користь суспільству.

Сергій Вікторович  Шуляк народився  18 серпня 1959 року в селі Лютарівка, проживав в Теофіполі. Після закінчення школи навчався  у Львівській школі міліції. Трудову діяльність розпочав із оперуповноваженого карного розшуку. З 1981 по 2002 роки працював на посаді заступника начальника Теофіпольського райвідділу внутрішніх справ. У 1992 році  Сергій Вікторович  закінчив Національну академію внутрішніх справ. Ну, і безперечно, з 1977 по 1979 рік служив в Збройних Силах України.
За сумлін-ність у виконанні службових обов’язків був відзначений нагородами – «Відмінник міліції», «За відмінну слу-жбу в МВС», «За бездоганну службу», мав чимало подяк, одержував грошові премії, подарунки. Як ліквідатор аварії на Чорнобильській АЕС теж неодноразово нагороджувався, зокрема відзнаками МВС «20 років Чорнобильської катастрофи», «25 років Чорнобильської катастрофи», пам’ятними медалями «30 років аварії на ЧАЕС», «35 років аварії на ЧАЕС», оскільки з 12 червня по 8 липня 1986 року перебував у Чорнобилі в населеному пункті Іванково, де, як оперативний працівник займався охороною членів урядової комісії по розслідуванню причин та ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. У своїх спогадах писав так: … « у червні 1986 року зразу ж після закінчення партійних зборів працівників райвідділу, я – лейтенант міліці,ї почав збиратися в дорогу - на Київщину, в район Чорнобильської катастрофи. Ніхто з перших відряджених з Теофіполя міліціонерів, не знав, що їх там чекає. Але їхали добровільно, бо цього вимагав не тільки службовий обов’язок, а насамперед, – людський».
З 2004 року по травень 2007 року був головою громадської організації «Спілка Чорнобиль України».
Мені особисто довелось працювати немало років із покійним у Теофіпольському райвідділі внутрішніх справ. Спокійний, врівноважений,  товариський, добре знаючий свою справу – таким він залишився у пам’яті своїх колег. Він був гарним сином, люблячим чоловіком, справжнім батьком двох синів. На жаль, його не стало.
 Представники  громадської  організації «Теофіпольська районна спілка ветеранів та пенсіонерів органів внутрішніх справ «Єдиний щит»  щиро сумують з приводу цієї непоправної втрати і висловлюють співчуття рідним та близьким покійного. Нехай свята земля буде йому пухом, а ми пам’ятатимемо свого товариша, допоки битимуться наші серця.
Анатолій Стучинський, 
голова ради ГО «Єдиний щит»