Надрукувати
Категорія: №25 від 25.06.2018р.
Перегляди: 879

І ми побували на Афоні


Афон, у перекладі Свята Гора, повна назва Автономна Чернеча Держава Святої Гори Афон, автономна монастирська держава в Греції, на східному виступі Халкідонського півострова — Айон-Орос — в Егейському морі, найвища точка рельєфу якої — гора Афон висотою 1 935 м над рівнем моря. Адміністративний центр

автономії — місто Кар’єс

.
Візантійський імператор Костянтин Погонат (правив в 668—685) віддав півострів Айон-Орос у виключне володіння монахів (ченців). У 8 столітті грецькі самітники (анахорети) створили на Афоні так звану чернечу республіку. Перший монастир — Монастир Велика Лавра — на Афоні заснований в 962—963 роках грецьким ченцем Афанасієм. Згодом на Афоні виникло до 20 укріплених чоловічих монастирів, і він став відігравати роль великого релігійного центру православної церкви.
Перший руський монастир — Пантелеймонів монастир — закладений на Афоні 1080 року за візантійського імператора Олексія I Комніна. Україна мала з Афоном тісні релігійно-культурні зв’язки. З України на Афоні перебували Антоній Печерський, Паїсій Величковський та Іван Вишенський. Нині Афон — релігійний, науковий і туристичний центр. Управління здійснюють представники монастирів — свята община. Найвища юрисдикція належить Константинопольському патріархату Грецької православної церкви.
У монастирях Афона зберігається приблизно 10 тисяч грецьких, слов’янських, грузинських та арабських рукописів, цінні мистецькі твори (починаючи з 9 століття). Ці збірки досі мало досліджені науковцями.
Доступ жінкам на Афон заборонено. З Вікіпедії

Я, отець Олександр, священник Української Православної Церкви, давно мріяв здійснити паломництво на святу гору Афон, щоб преклонитися християнським святиням, відвідати його монастирі, зцілитися душею.

То ж ще з минулого року готувався до такої місії. Заручився підтримкою свого доброго товариша, отця Василя з Почаївської Лаври, який вже не один раз бував на Святій Горі. Зібрав гурт надійних чоловіків, бо ж це був не відпочинок, а випробування, і фізичне, і духовне. Ось вони, мої відважні супутники: Новоставецький сільський голова Анатолій Вальчук, вчитель фізичного виховання Новоставецької ЗОШ І-ІІІ ступенів Олександр Ренський, менеджер філії «Рідний край ПраТ «Зерноподукт МХП» Олександр Рищук, голова ФГ «Кунчанський» Володимир Пицюк, директор КП «Теофіпольлісвод», церковний староста з Колісця Володимир Богач, підприємець з Теофіполя Петро Ящук, колишній начальник райвідділу міліції Василь Стецюк з Новоставець.
Ясно, що у подорож відправилися з вірою в Бога нашого Ісуса Христа, ще ж з біометричними закордонними паспортами та 300 євро у кишені. Виїхали вдосвіта, на другий день Зелених свят, бусом проїхали через Румунію, Болгарію та Грецію (одразу зауважу, вразили нас тутешні дороги, не те, що у нас), аж до узбережжя Егейського моря. Тут отримали візу на гору Афон ( на це пішла левова частка наших грошей), інакше потрапити туди не можна. Далі дві години пливли пароплавом по морю, краса тут неймовірна, синя, прозора вода, скелястий Халкідонський півострів, суворі скелі та розкішна середземномор-ська рослинність. Так ми потрапили на гору Афон. Тут повно туристів зі всього світу, люди кидають свої статки, багатство і проводять останок свого життя в молитві та служінню Богові.
Спочатку ми потрапили в грецький монастир, поселили нас в чернечих келіях, далі нас чекала трапеза та послушаніє. Ми розливали у пляшки маслинову олію, бо трапезу треба заслужити. На другий день були на вранішній молитві, на літургії, далі найняли бус і поїхали на екскурсію в столицю Афону – місто Кар’єс. Враження у нас були незабутніми, словами це неможливо передати.
Побували ми в православному монастирі Святого Пантелеймона, це вражаючий архітектурний ансамбль (на фото), одна з найдревніших святинь Афону. А далі через гори, пішки, як справжні паломники, ми відправилися до монастиря Святої Матері Божої Скоропослушниці. Пройшли десь 10 кілометрів, було це непросто, бо ж піднімалися вгору, то ж співали молитви. І відчували приплив енергії, дівалася втома, і ми знову йшли. Бачили чернечі келії у скелях, відчували, яку треба мати силу духу, щоб вести такий аскетичний спосіб життя.
У монастирях, а від відвідали ми їх 5 з 20, почули багато легенд, повчальних історій. Впевнений, що мої супутники, як і я, впродовж цих трьох днів переосмислили своє життя, духовно зцілилися, духовно збагатіли, що ніхто не пожалкував за витраченими 300 євро.
Навряд чи хто з нашого району вже побував на Афоні. То ж я дуже радий, що ми були першими. Вірю, що ми туди ще повернемося. Хто бажає, долучайтеся до нашого гурту.
Отець Олександр, настоятель Святомихайлівського храму, село Новоставці

.