То куди ж ми

рухаємось?

В сучасних умовах перед територіальними громадами особливо гостро постають проблеми фінансування соціальних об’єктів, житлово-комунального господарства, проєктів місцевого розвитку, утримання органів місцевого самоврядування та інші. Крім того, на даний час загострюються такі соціальні проблеми села, як безробіття, бідність та вимушена трудова міграція, занепад соціальної інфраструктури, демографічна криза та деградація сільської поселенської мережі. Основними причинами цього є ігнорування владою необхідності прогресивних змін в управлінні розвитком сільських територій та нехтування громадською думкою, невирішеність проблеми власників земель.

Все це повною мірою стосується і нас з вами.
Керівництво громади повинно зрозуміти, що вони всі тут ненадовго – і оцінювати їх будуть по тому, що вони зробили, а не по тому, що вони сказали, подумали чи щось інше. Ми повинні виходити з пріоритету того, чим ми будемо звітувати.
Черговий раз повторюю, що для успішного розвитку громади ключовими є дві речі – це наповнення бюджету та кваліфіковані кадри.
Та в керівництва Теофіпольської селищної ради присутня алергія на суб’єктивність. Там не люблять непідконтрольних чи сильних. Якщо тебе неможливо проконтролювати – значить ти не наш і з тобою потрібно воювати. А необхідно було б за кожним напрямком роботи визначити: мету, завдання, критерії оцінювання, перелік дій, бюджет, відповідального, терміни виконання і відповідальність, якщо людина зробить свою роботу не у вказаний термін або не в повному обсязі. Але мені чомусь здається, що керівництву ради притаманний волюнтаризм. Волюнтаризм – це коли політика громади продиктована волею однієї людини та має небагато спільного з розбудовою громади. Навпаки, це провокує великі ризики скочування в популізм і пошук «простих» рішень. Та і спеціалісти (працівники) ради – це ще той біль. Інколи від їх висловлювань та звернень в пресі, мій мозок, який має ще радянську освіту, просто стогне і плаче. А потім починає посилати сигнали ротові та рукам і мені важко себе стримати. Недарма все ж таки говорять, що тяжко говорити з «глухим», показувати правду «слі-пим», та сперечатися з ідіотами. Та воно і зрозуміло, що неможливо очікувати від людини того, що їй не притаманно. Ви ж не вичавлюєте лимон, щоб отримати томатний сік. А довіра – це тенденційна річ. Вона - як лист паперу. Один раз зімнеш – не розправиш вже ніколи…
Але повернемось до бюджету. Я розумію, що на даний час всім важко: одним брехати, іншим – слухати. Керівництво селищної ради, з незрозумілих причин, займається не наповненням бюджету, а зменшенням видатків із бюджету. А тому знаходить все нових і нових ворогів, починає нові «війни», не доводячи до пуття уже початі. Ще не розставлені всі крапки в питанні закриття шкіл, як у керівництва ради «визріла» нова ідея – закрити Теофіпольський міський будинок культури (цукровий завод) та дев’ять сільських клубів. На це у мене до вас є дружня порада: «Коли не знаєте за що взятися, візьміться за розум». Керівництво громади повинно зрозуміти, що будь який конфлікт може похоронити всю загальну справу. І тому коли ми говоримо про управління (плани на роботу), мені видається, що вигравати буде той, хто в основу свого пріоритету поставить саме необхідність досягнення якоїсь кінцевої мети, аніж з’ясування якихось внутрішніх причин.
Ніколи не шукайте винних там, де потрібно визнати свої помилки. Як стверджує Святе письмо християн і іудеїв: «Біда навіть не втім, що ти помилки робиш. Біда в тім, що не визнаєш їх і не каєшся». Мудро.
Наскільки цією простою, але вічною мудрістю скористається наша нова команда – побачимо найближчим часом. Джерело народної доброти ще не вичерпалось. І ще не зроблені фатальні помилки, котрі обумовлюють незворотній процес у довірі між громадою і владою. Спочатку визнаємо справедливу істину: помилки існують там, де хтось щось робить і досягає певних позитивних результатів. Інакше не було б сенсу вести мову про помилки. Ще французький філософ в XVIII ст. Дідро Дені заявив: «Де би ти не опинився, люди завжди виявляються не дурнішими за тебе.» Так що майте це завжди на увазі.
Основними джерелами доходів місцевого бюджету є надходження від податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та плата за землю. Решта податків (на нерухоме майно, єдиний податок, акцизний податок з пального та інші) є також важливими, але вони не так суттєво впливають на наповнення бюджету. А тому я вкотре хочу звернути увагу керівництва громади та членів виконавчого комітету на роботу по збільшенню надходжень від ПДФО. Ні для кого не являється таємницею, що на території громади «процвітає» виплата заробітної плати в конвертах та тіньова зайнятість. Вирішення цього питання дасть можливість не те що скорочувати працівників освіти та культури, а й підвищити заробітні плати працівників апарату Теофіпольської селищної ради та її виконавчих органів, що в свою чергу, збільшить наповнення бюджету.
Крім того, громаді необхідно навчитися управляти земельними ресурсами. Для цього необхідно:
- провести інвентаризацію земель громади та створити картографічну основу (це потрібно для того, щоб виявити, які землі не оподатковуються або використовуються безгосподарно);
- замовити комплексний план просторового розвитку території громади (він поєднує одночасно містобудівну документацію та документацію із землеустрою. Крім того, держава буде надавати субвенції громадам для складання комплексних планів);
- провести нормативно-грошову оцінку земель громади (на її основі справляється земельний податок та орендна плата за державні та комунальні землі. Дана оцінка земель проводиться не рідше, ніж один раз на 5-7 років);
- виставити вільні землі в оренду на земельному аукціоні, щоб збільшити надходження до бюджету;
- провести зустрічі з потенційними інвесторами (кожне нове господарство – новий платник податку, кожне нове офіційне робоче місце - це пряма вигода для громади та її бюджету. Окрему увагу потрібно приділити питанню переробки сільгосппродукції).
Дослухайтесь до цих порад і це, в якійсь мірі, зніме напруження в наповненні бюджету громади. Але якщо влада збирається всерйоз форсувати закриття сільських шкіл та сільських клубів, то важливо врахувати: те що бігом робиться - те сліпим родиться. Або, як радить для таких випадків ще одне народне прислів’я: «Варто б сім раз відміряти, перш ніж один раз відрізати». Основна мета децентралізації - наблизити владу до народу. Та найголовніше в цій реформі – аби людина могла щасливо та комфортно прожити все життя там, де й народилася, маючи на місці всі можливості для розвитку і самореалізації. Без цього реформа не має сенсу. А у нас, чомусь, учаснику АТО, який проживає в селі, дуже важко «пробити» ділянку площею 15 соток під забудову в смт. Теофіполь, а щоб взяти АПЗ (архітектурно- планувальне завдання) для будівництва малої архітектурної форми чи іншого об’єкту - необхідно їхати в м.Хмельницький, коли десятиліттями АПЗ видавалось на місці в смт. Теофіполь.
І насамкінець. Розумна людина завжди знайде можливість виправити помилку, а мудра – її не зробить. Дуже хотілося, щоб на щаблях влади громади працювали якщо не мудрі, то хоча б розумні люди.
Володимир КУРБАЦЬКИЙ,
смт. Теофіполь