Напружена пора

В агропідприємствах та фермерських господарствах району триває весняно-польова компанія. Хоч цьогорічна весна рання і холодна, та тепло неодмінно прийде, а посіяти треба. Бо така споконвічна хліборобська традиція – дбати про хліб наш насущний. Щоб не було – війни, пандемії, а треба плекати новий урожай. Бо буде хліб, буде і життя.
Організовано проходять весняно-польові роботи у СТОВ «Волиця». Своєчасно тут придбали паливно-мастильні матеріали, насіння, мінеральні добрива, засоби захисту. Почали сіяти тут вже 7 березня, а до того вже двічі підживили озиму пшеницю. Господарство обробляє біля 2 тисяч гектарів землі, на всіх площах закрили вологу, провели культивацію. Посіяли овес, горох, ячмінь, соняшник, сіють сою, а далі приступлять до посіву кукурудзи.
- Притримували кукурудзу, - розказує директор Василь Кравчук, - чекали, щоб піднялася ціна. Бо ж вторік дуже впали ціни на сільгосппродукцію, ми понесли значні збитки. Адже одних лише мінеральних добрив треба було купити на 5 мільйонів гривень. То ж довелося брати короткостроковий кредит у Райффайзен банк Аваль. А як інакше? Щоб отримати добрий урожай, треба багато вкласти. Та сподіваємося, що цей рік буде сприятливіший, ніж минулий, що буде достатньо і тепла, і вологи, що з Божою допомогою у нас все буде добре.

А тут іще Верховна Рада прийняла закон про ринок землі. В умовах карантину, аби фермери не змогли висловити свій протест. Вночі, на швидку руку. То ж вважає Василь Петрович, народний депутат України VI-VII скликань, що доброго в цьому дуже мало, це поганий початок. Бо Україна, сільгоспвиробники ще сотні років могли жити без цього закону. Адже тепер між орендарями та власниками земельних паїв склалися здорові трудові відносини, а орендарі конкурують між собою, піднімають орендну плату, дбають про села, де обробляють землю. От у СТОВ «Волиця» орендна плата у грошовому вимірі складає 10 тисяч гривень, планували її збільшити у минулому році. Не вдалося, через різке падіння цін на сільськогосподарську продукцію. Та у 2020 році обов’язково її піднімуть. То ж за років 5-7 вартість земельного паю окупиться, і земля залишиться. Як воно буде з 1 липня 2021 року, коли закон вступить в дію? Ще до того часу може багато чого змінитися. А що буде у 2024 році, коли дозволять купувати землю юридичним особам? Дрібні та середні фермери, звісно, не зможуть конкурувати з агрохолдингами, а вони через підставних осіб скуплять землю. Їм же не треба сіл, людей, їм потрібна лише земля.
- Та будемо надіятися на краще,- каже Василь Кравчук, - треба спочатку пережити пандемію коронавірусу. А СТОВ «Волиця», як соціально спрямоване агропідприємство, буде продовжувати дбати про Волицю та Нову Криворудку, про людей. От на початку року ми надали нашим пайовикам та працівникам господарства по 20 кілограмів круп чотирьох видів. А до 8 Березня подарували жінкам, власницям паїв та працівницям СТОВ «Волиця», продуктові набори з копчених сомів та оселедців. А ще до початку карантину ми провели благоустрій, впорядкували кладовища та громадські місця.
Тим, як проходить весняно-польова компанія, директор задоволений. Всі механізатори сумлінно трудяться, бо такі волицькі хлібороби – відповідальні та надійні. Та особливо хоче відзначити механізатора Сергія Скачука, який працює на навантажувачі Маніту(на фото).
- Яка це невтомна людина, - захоплено розказує, - без нього в нас нічого не обходиться. Працює і на зернотоку, і на полях, і на фермі. Вивантажив зі складів 11 тисяч зерна, навантажив 7 тисяч тонн органічних добрив з ферми, мінеральні добрива навантажує на автомобілі, а на полях – на розкидачі. Дай, Боже, йому доброго здоров’я, а за підсумками року він заслуговує найкращої винагороди.
Галина Тебенько