ПРИВИД

ТЕОФІПОЛЬСЬКОГО ПАЛАЦУ

Наймальовничішою місциною Теофіполя на сьогодні є рештки старовинного парку, які збереглися якимось дивом. Ні буревії, ні час, здається, не владні над кількома десятками дерев, що височіють над ставом. Від князівського палацу не залишилося навіть каміння, та й історія його побудови також має багато невідомих сторінок.
Побудову палацу у Теофіполі пов’язують з переїздом сюди на постійне проживання княгині Теофілії Яблоновської з Сенявських. Саме вона добилася королівського привілею, що дозволяв проведення ярмарків та переводив поселення в розряд містечок. Саме з її волі Чолган став Теофільполем, а княгиня намагалася тут по-новому облаштувати власну резиденцію.

У 30 х роках ХVІІІ століття розпочинається будівництво князівського палацу. Особистий секретар Теофілії Яблоновської Валентій Кадох (WalentyKadoch) у листі, датованому 1737 роком, доповідає, що «архітектор Капоні зараз не може служити княгині, а по святах візьметься за її справу». Можливо, йдеться про відомого на той час італійського архітектора ФранческоКапоні, який, очевидно, розпочав будівництво палацу. Достеменно невідомо, чи споруда була з дерева, чи з каменю. Дослідники вказують, що була вона прямокутної форми. По смерті Теофілії Яблоновської палац перебудовували її спадкоємці.

Роман Афтаназі (RomanAftanaz) відзначає, що у 1770 році архітектор Якуб Фричинський на замовлення князя Юзефа Сапєги займається перебудовою старого палацу. Саме Фричинський розбив парк, замовив за кордоном різні види дерев. Згодом, після повернення з еміграції, тут поселилася княгиня Теофілія Сапєга з Яблоновських. У Теофільполі вона мешкала з 1792 року аж до своєї смерті у 1816 році. За її наказом палац було відремонтовано, добудовано ще одне крило, збільшено вікна.
Саме до палацу княгині у Теофільполі з Ляховецького палацу, який був суттєво пошкоджений цвіллю, перевезли найцінніші речі, що належали батькові Теофілії Юзефу Яблоновському. Згідно інвентарних описів майна, які є частиною архіву князів Сапєг і зберігаються у Львівській науковій бібліотеці ім. Василя Стефаника, тут знаходились картини, родинні портрети, меблі з цінних порід дерева, музичні інструменти, дзеркала в позолочених рамах, годинники, вироби з мармуру та порцеляни. Особливо великою була бібліотека, що нараховувала понад 2 тисячі книг, партитури музичних творів, рідкісні стародруки. Вази, сервізи, дорогий посуд, люстри, цінна колекція мінералів, настільні ігри, приладдя для письма та малювання – неповний перелік майна, що зберігалося у палаці, складений після смерті княгині.
Вражає і опис палацу, який залишив Франциск Карпінський. Сучасник Теофілії Сапєги, її постійний гість, розповідає про великі просторі салони на першому поверсі, де містилася картинна галерея та бальна зала з величезними дзеркалами і вікнами, як в оранжереї. Тут розташовувалась каплиця, архів, апартаменти для гостей. На другому поверсі містились кабінет княгині, спальня, гардеробна. Також окремі кімнати були в домашніх тварин.
Всі кімнати обігрівалися кахельними грубками, камінами, мали мозаїчну підлогу. У палаці було два виходи на сходові клітки, багато коридорів. Довкола самого палацу розташовувалися господарські споруди: мурована кухня з каменю, вкрита гонтом; приміщення для слуг, столярна та слюсарна майстерні, комора, дровітня, льох, конюшні та приміщення, де зберігалися карети, вози, кінська збруя.
Саме таким бачив теофіпольський палац художник Наполеон Орда.
Нащадки Теофілії Сапєги втратили право на майно у Теофільполі. Її внук, князь Леон Сапєга, активний учасник Листопадового повстання 1830-1831рр, був покараний російською владою. Його майно конфіскували, тому містечко отримало нового власника.
Приміщення палацу ще використовувалися після війни. Тут розміщувались лікарня, музична школа, державні установи. Пізніше палац зруйнували.
Світлана Станчук, Олена Станчук, Наталія Гладка, смт. Теофіполь