ТЕОФІЛЬПОЛЬ

АБО ЗАГАДКА ТЕОФІЛІЇ

(частина 2)

Другою відомою власницею Теофільполя стала Теофілія Стрижислава Яблоновська (1742-1816) – онука Теофілії Яблоновської з Сенявських.
Вона отримала містечко від свого батька – Юзефа Александра Яблоновського. Місце народження княгині невідоме. Її батьки, Юзеф Александер Яблоновський та Кароліна Радзивіл, багато подорожували Європою. Польські дослідники життя Теофілії відзначають, що вона отримала досконалу освіту та виховання. З дитинства була серед патріотів-шляхтичів, тому завжди цікавилася політикою. У 15-річному віці була представлена при дворі австрійської імператриці Марії-Терезії. Юна Теофілія отримала найвищу жіночою нагороду – орден Зоряного Хреста.

У 1761 році, у віці 19 років, Теофілія Стрижислава вийшла заміж за князя Юзефа Сапєгу (1737-1792). Юзеф Сапєга - Великий Литовський Крайчий у 1766-1784 роках, посол до сейму, впливовий політичний діяч Речі Посполитої.

Князь Юзеф Сапєга та родовий герб Сапєгів (гербу Лис)
Подружжя було активними учасниками політичних подій того часу. Спостерігаючи посилення російських імперських впливів у Литві та Польщі та намагаючись протистояти їм, Теофілія та Юзеф Сапєги долучилися до учасників Барської конфедерації 1768-1772 років. Разом з однодумцями підняли збройне повстання проти короля Станіслава Августа Понятовського та його покровительки- російської імператриці Катерини ІІ.
Юзеф Сапєга очолював один з підрозділів армії конфедератів, брав участь у військових діях. Теофілія листувалася з французькими політиками, шляхтою. Подружжя надавало великі кошти конфедератам, розуміючи важливість боротьби за незалежність Речі Посполитої. У 1772 році Барську конфедерацію було знищено російськими військами, а Річ Посполиту - розділено між Росією, Австрією та Пруссією. Для сім’ї настали роки еміграції. Сапєги виїхали до Франції, де мали надійний прихисток, моральну та політичну підтримку від короля Людовіка ХV (родича Теофілії Стрижислави). Саме тут народився їх єдиний син Александр Антоній Сапєга (1773-1812).

Теофілія Стрижислава з сином Александром Антонієм

Після років проживання за кордоном, у 1779 році, Сапєги отримали амністію та повернулися до своїх маєтків. Син залишився у Франції для навчання та військової служби. У них народилася дочка Анна Текля Сапєга. Княгиня намагалася впорядкувати занедбані господарські справи, сплатити борги. Часто перебувала у Варшаві, де складалися плани нових повстань.
Сімейне життя Теофілії було складним. Чоловік полюбляв грати в карти та робив багато боргів. Врешті подружжя з 1784 року почало проживати окремо. Теофілія Стрижислава - у Теофільполі, а князь Юзеф Сапєга – у Ляхівцях, де у 1792 році помер у віці 55 років. Поховавши чоловіка, княгиня остаточно оселяється у Теофіпольському палаці. З Ляховець перевозять найцінніші меблі, картини, книги, дзеркала, колекції старовинних предметів. Ляховецький замок-палац, гордість Юзефа Яблоновського, батька Тефілії, остаточно занепадає та руйнується.
У Теофільполі княгиня ремонтує старий двоповерховий палац, добудовує крило та переробляє дах. Саме тут, в оточенні старовинних речей, фамільних портретів, реліквій, спогадів з 1792 до 1816 року доживала свій вік Теофілія Стрижислава. Важким ударом для неї були Другий та Третій поділи Речі Посполитої, які остаточно знищили її батьківщину.
Теофілія приховувала скрутне матеріальне становище родини, обтяженої боргами. Вона щораз рідше покидала свій дім, а з часом зовсім перестала активно спілкуватися з людьми. Попри це княгиня у 1805 році подарувала Кременецькому Ліцеєві бібліотеку свого батька, яка налічувала 2,2 тис. примірників цінних книг.
Смерть дочки та єдиного сина у 1812 році зробили її життя зовсім безрадісним. На Волині поширювалися чутки про її дивацтва. Теофілія любила папуг та французьких мопсів. Серед них вона проводила свої дні. У палаці тваринки мали окремі помешкання, кухарів та слуг. Дивувала відвідувачів і ексцентрична звичка старої пані одягатися на чоловічий манер. Княгиня носила фрак, галстук на шиї та чоловічий капелюх. Волосся було коротко підстрижене та напудрене рожевою пудрою. Злі язики насміхалися з її дивацтв, скупості та поширювали чутки про божевілля. Більшість сучасників визнавала її як особу, «цікаву своєю оригінальністю», «патріоткою, відданою справі відродження могутності Вітчизни», а АнжейБетлей назвав її «емансипованою владною жінкою своєї епохи».Щоденники цієї непересічної жінки періоду 1771-1775 років були видані в Кракові у 1914 році.
Померла Теофілія Стрижислава у 1816 році. По собі княгиня залишила великі маєтки, обтяжені боргами, які перейшли до її невістки, Анни Замойської, а згодом – були конфісковані російською владою.
Тіло Теофілії було поховано у Теофільполі, на території Тринітарного монастиря, але і після смерті ця жінка не знайшла спокою. У 1977 році місцева влада вирішила зруйнувати будівлю костелу, у якій було розміщено пекарню. Стіни зруйнували вибухами та дістали кам’яний саркофаг з тіломкнягині. Подальша доля останків Теофілії невідома. Поки що ніхто не знає місця перепоховання.
Світлана Станчук, Наталія Гладка,
Олена Станчук, смт. Теофіполь