Надрукувати
Категорія: №40 від 01.10.2026 року
Перегляди: 12

Теофіпольську громаду сколихнула ще одна гірка звістка про загибель захисника України.

Майже рік рідні жили між надією та болем. Вірили, чекали, молилися. Та страшна звістка, яку так не хотіли почути, підтвердилася. Чорна біда впала на родину старости Гаврилівського старостинського округу Людмили Іванівни та Михайла Володимировича Бишуків з Медисівки. Захищаючи Вітчизну, загинув їхній син Ярослав Михайлович Бишук.

 

Народився Ярослав 14 березня 1997-ого року, був другою дитиною у дружній сім’ї, де зростали п’ятеро синів. Тож змалку був привчений до праці, турбувався про менших братиків. Зростав розумним, добрим та справедливим, на все мав свою думку.

Закінчив Гаврилівську ЗОШ І-ІІІ ступенів. Далі професійну освіту здобув у Волочиському промислово-аграрному ліцеї. Працював на Волочиському машинобудівному заводі. Відслужив строкову службу, влаштувався на роботу у ТОВ «Агробізнес».

Для батьків та братів був надійною опорою, спокійним та вдумливим хлопцем із доброю душею та сильним характером.

У Волочиську був призваний до лав Збройних Сил України Тернопільським ОМТЦК та СП 16 липня 2025-ого року. Служив у 67-ій окремій механізованій бригаді на Дніпропетровському напрямку. Із 26-ого жовтня 2025-ого року вважався зниклим безвісти. Відтоді для рідних час ніби зупинився. Майже рік вони чекали звістку від сина, що живий, що повертається.

Та Ярослава вбила ця жорстока, несправедлива війна. Забрала його молоде життя, обірвала його мрії. Йому було лише 28 років і все у нього було ще попереду – створення сім’ї, народження дітей.

Дякуємо Герою за мужність, незламність та жертовність. У скорботі схиляємо голови перед його пам’яттю, висловлюємо щирі співчуття батькам Людмилі Іванівні та Михайлу Володимировичу, братам Богдану, Володимиру, Валентину та Олексію.

Нехай Господь дасть їм сили пережити цю страшну втрату і жити далі, берегти пам’ять про сина.

Поховають загиблого Героя Ярослава Бишука у п’ятницю, 2 жовтня, з військовими почестями у рідній Медисівці. Тут, серед полів та доріг, де пройшло його дитинство та юність, він знайде вічний спочинок.

Світла пам’ять Ярославу Бишуку!

А.Джус