У понеділок, 30 березня, у Теофіполі попрощалися із Романом Семенюком. Майже два роки вважався безвісти зниклим, родина чекала на хоч якусь добру звістку, жила у невідомості, між болем та надією. Жила між вірою та страхом, у молитвах та благаннях, у сподіваннях на якесь неймовірне диво…

Та дива не сталося, відкрилася страшна правда, що спопелила всі надії.

Народився Роман Володимирович Семенюк 21 жовтня 1987 року. Закінчив Теофіпольську ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1, рано втратив батька, мама Євгенія Романівна ростила його сама. Вчителі пам’ятають його як привітного, доброго, слухняного хлопчика, з ним не було ніяких проблем. Вступив до Подільського Державного Агро-технічного університету. Звідти був призваний на строкову військову службу. Але після її завершення на навчання не повернувся, треба було заробляти на життя  Став працювати на різних роботах у приватних підприємців у Теофіполі. Був відповідальним, сумлінним, у роботодавців про нього були хороші відгуки.

Шукав свою половинку, двічі був одружений. У другому шлюбі в нього народилося двоє синів. Хотів бути щасливим, мріяв про хорошу, міцну сім’ю.

26 лютого 2024 року був мобілізований. Пройшов підготовку у навчальному центрі, був зарахований у 68-у окрему єгерську бригаду. Тримав оборону Вітчизни на «гарячому» Покровському напрямку.

Та лютий ворог, який прийшов вбивати українців, знищувати Україну, забрав його молоде життя. Обірвалося воно 7 травня 2024 року поблизу населеного пункту Уманське Покровського району Донецької області. З того часу вважався зниклим безвісти.

Щоразу Євгенія Романівна брала участь у мирних акціях «Поверніть наших» на підтримку зниклих безвісти та полонених українських військових. Тримала світлину єдиного сина, до останнього вірила, надіялася. Бо в цих коротких словах було все її життя.

Багато людей з селища прийшли провести загиблого воїна в останню земну дорогу. Поминальна панахида відбулася в Покровському храмі Української Православної Церкви. Поховали Романа Семенюка на Алеї Героїв на селищному кладовищі з військовими почестями.

Вічна слава та пам’ять загиблим Героям!

А.Джус