13 лютого 2026 року назавжди зупинилося серце нашої незабутньої вчительки, прекрасного класного керівника Валентини Сергіївни Шуляк. Для кожного з нас - це велика, болюча втрата, адже була для нас взірцем людяності, педагогічної майстерності, була для нас промінчиком, який ніс нам світло та душевне тепло.
Народилася Валентина Сергіївна 15 лютого 1945-ого року у селі Нові Яриловичі Ріпкинського району на Чернігівщині. Та все своє доросле життя їй судилося прожити на Теофіпольщині. Під час навчання у Київському інституті іноземних мов зустріла нашого земляка з Лютарівки, студента Української сільськогосподарської академії Демида Остаповича Шуляка. Це була її доля. Одружилися 4 січня 1968 року, після закінчення навчального року переїхала в Лютарівку, а з вересня вже навчала німецької мови дітей Ординецької восьмирічної школи. Через рік, як Демид Остапович закінчив навчання, переїхали у Теофіполь. Валентина Сергіївна стала викладати англійську та німецьку мову у Теофіпольській середній школі, згодом – у Теофіпольській середній школі № 3. У 1997-ому році, коли Демид Остапович повернувся в Лютарівку та створив ФГ «Орій», стала працювати в Лютарівському НВК ЗОШ І ступеня-ДНЗ та викладати англійську та німецьку мови в Ординецькій ЗОШ І-ІІІ ступенів.
За час своєї роботи виховала не одне покоління школярів, вкладаючи в їх серця любов, доброту і порядність, давала глибокі знання та вміння використовувати їх у дорослому житті. Вона вражала нас своєю відкритістю та простотою, завжди могла надати вчасну материнську пораду, розрадити.
Вона цікавилася, як склалося наше доросле життя, знаходила час для спілкування. Була для нас справжньою, рідною людиною.
За день до своєї 81-ої річниці з дня народження, 14 лютого, її поховали у Лютарівці, поруч з Демидом Остаповичем. Хай Господь прийме її світлу душу в Царство Небесне, а лютарівська земля, що стала їй рідною, буде лебединим пухом на її могилі!
Щирі співчуття дітям Ірині та Юрію, онукам та всій родині.
З сумом у серці випускники Теофіпольської середньої школи №1 1987 року