Серед смарагдового поля,

Де в росах губляться зірки,

Цілує сонце на роздоллі

Ромашки білі лепестки.

Між них, окрилений коханням,

Легінік вітер зупинився,

Леліяв світлі сподівання,

"Кохати - не любити" вороживши.

І зрозуміти було важко,

Хто в неї серце забрав,

Бо десь під небом для ромашки

Сонаті жайворон співав.

Інна Крупяк