вологість:
тиск:
вітер:
Знайте правду
- Категорія: № 42 від 21.10.2021 року
Доля портрета
“врага народа”
До останнього свого подиху я житиму зі світлою сирітською синівською пам’яттю про свого рідненького татка-мученика, розстріляного більшовицькими катами в 1938 році за те, що любив Україну. До революції 1917 р. служив в царському Балтійському флоті на кораблі «Диана». Тато не поплив за «Авророю», а добрався на рідну землю, на Україну, і воював за її волю в 1918-1920 роках.
З дитинства, з ранньої юності я мріяв бути художником, але став архітектором-художником і вже в романтичні студентські роки в українському Львові я добре малював і свою мрію намалювати портрет тата – «врага народа», я втілив в життя: із чудом збереженої з 1916 року маленької фотографії я намалював татів портрет олівцем в матроській безкозирці з написом «Диана».
Свяча пам’яті
- Категорія: № 41 14.10.2021 року
Безмірна втрата
Не стало Ніни Марківни Ткачук. Не стало ветерана педагогічної ниви, подвижниці, яскравої особистості, талановитого педагога, сильного керівника освітянської галузі Теофіпольщини. Не стало людини з активною громадянською позицією, яка завжди, і коли працювала у районному відділі освіти, і коли вже була на пенсії, вболівала за розвиток освіти, відстоювала доцільність збереження освітніх закладів, інтереси вчителів, як головного інструменту освітнього процесу, надання якісних освітніх послуг. Ніколи не боялася висловити свою позицію, навіть якщо це йшло врозріз з точкою зору керівників району.
Пам’ятаємо
- Категорія: № 41 14.10.2021 року
Минуло 9 днів, як раптово покинув цей білий світ наш колега, ветеран органів внутрішніх справ, полковник міліції Сергій Вікторович Шуляк, якому доля відміряла лише 62 роки. Прикро, боляче, сумно, що у землю відходять такі молоді та енергійні люди, які могли б принести ще користь суспільству.
Семінар
- Категорія: № 41 14.10.2021 року
Майбутнє – за інтенсивними технологіями
Нещодавно у СТОВ «Волиця» відбувся обласний День поля з вирощування кукурудзи та соняшника.
- Відрадно, - важе директор господарства Василь Кравчук, - що такий семінар проводиться на базі «Волиці» вже сьомий раз. Адже в структурі посівних площ нашого господарства провідне місце, а саме 40%, належить цим культурам. Тож ми зацікавлені у забезпеченні стабільного виробництва кукурудзи та соняшнику, підвищенні їх врожайності , адже за помірністю витрат вони приваблюють себе високим попитом на внутрішньому та зовнішньому ринках. Тому ми успішно співпрацюємо з українсько-американськими агрохімічними компаніями «Кортева», «Піонер», «Бреванд», «Монсанто», «Массідс». Адже засоби захисту та насіння, які вони пропонують, відповідають сучасним вимогам інтенсивних технологій.
Добрі традиції
- Категорія: № 41 14.10.2021 року
Екофестиваль у Теофіполі
За підтримки директора Філії «Рідний край» ПрАТ «Зернопродукт МХП» Сергія Прокопчука, регіонального менеджера Благодійного Фонду «МХП-Громаді» Людмили Баранчук та Теофіпольського селищного голови Михайла Тененева нещодавно у Теофіполі вперше відбувся Екофестиваль.
Відбулось справжнє свято громади. На беріг річки Полква завітало чимало жителів селища, які об’єднались для прибирання та облаштування території зони відпочинку та прибережної лісосмуги. Учасники заходу поділились на п’ять команд. Окрім прибирання, команди також виконували різноманітні завдання на екологічну тематику, відповідали на запитання, змагалися у квестах та конкурсах. Та найголовнішим завданням заходу було формування екосвідомості мешканців селища та об’єднання усіх навколо корисних справ для громади.
Хай світить мамина зоря!
- Категорія: № 41 14.10.2021 року
17 жовтня Зінаїда Василівна Васильчук з Новоставець відзначить своє 80-річчя. Берегиня великого роду, невтомна трудівниця, має світлий розум та добру пам’ять. Бо ж довелося її пережити і роки воєнного лихоліття, і голод, і холод, і нестатки та злидні. Та зберегла світлу душу, завжди була доброзичливою, милосердною, любила життя, вірила, сподівалася на краще.
Пролетіли роки
- Було нас в мами й тата четверо дівчат,- розказує, - жили ми тоді в Кривовільці, мама робили на фермі, а тато був ветеринарним лікарем. Ясно, що якось з татом було трохи легше, а як забрали його весною 44 –ого на війну… Забили його невдовзі під Києвом, як було, ніхто не знає, німців же там вже не було. Похоронений у братській могилі на Лук’янівському цвинтарі. Зосталися мама молодою вдовою, як було тяжко, їсти не було нічого, не було у що вдягнутися. Та жили ми дружно, мусили все пережити. Було мені 13 років, як пішла в колгосп на свиноферму, далі допомагала мамі на фермі. Хай ніхто не зазнає, як треба було наробитися, недоспати, недоїсти! Як вже було мені 18 років, вербували молодих дівчат та хлопців на розбудову Донбасу. Поїхала і я. Та й там не було з медом, треба було робити на рудниках.
Як слід його невтомної праці
- Категорія: № 40 від 07.10.2021 року
9 жовтня виповнюється 10 років, як побудована наша церква у Великому Лазучині, як пам'ять навіки про церкву Івана Богослова в нашому селі. Майже через 6 десятиліть, а саме 9 жовтня 2011 року залунали церковні дзвони в нашому селі, було побудовано та освячено новий духовний храм УПЦ Київського патріархату за ініціативи спонсора, керівника кооперативу «Україна» незабутнього Василя Корнійовича Шуляка. У нашому селі Василь Корнійович залишив слід своєї невтомної праці та турботи. За простих людей він завжди стояв горою. Це був наш найперший захисник у районі. Ми завжди будемо пам'ятати його турботу та підтримку. Щиро співчуваємо родині. Жителька села Великий Лазучин Антоніна Козак (на жаль, вже покійна) присвятила Василю Корнійовичу в знак подяки вірш.
МЕРТВІ БДЖОЛИ НЕ ГУДУТЬ
- Категорія: № 40 від 07.10.2021 року
Я думаю, що більшість із жителів громади погодяться зі мною, що ми не створювали сучасну країну для людей, де держава сумлінно й ефективно працює на громадян. Де у держави є прямі обов’язки, а не самі лише права. Не будували країну, де громадянам справді добре і є чим пишатися. Ми намагалися робити навпаки - змусити громадян поважати державу, яка насправді не поважає їх. А воно так не працює. Бо громадяни втрачають довіру і до політиків, і до державних інституцій, і до топ-чиновників, які десятиліттями лише створювали людям проблеми, щоб на кожній з таких проблем заробити.
Тому давайте одумаємося і почнемо з головного:
ця країна (як і громада) належить нам. Не партіям чи політикам, що зіштовхують нас між собою лобами. Треба щоб ми контролювали владу, а не влада нас;
в основі інтересів громади мають знаходитись інтереси жителів громади (в тому числі закладів освіти, культури, медицини), а не навпаки.
Мешканці нашої громади - це, здебільшого, люди похилого віку, які не є активними. Окрім того, вони не були ознайомлені з сутністю реформи місцевого самоврядування.
Сторінка 85 із 212