вологість:
тиск:
вітер:
Теофіпольщина втратила ще одного Героя
- Категорія: №38 від 22.09.2022 року
Триває кривава повномасштабна війна російської федерації проти нашої суверенної України. Героїчно протистоять навалі дикої московської орди доблесні Збройні Сили України. Утримують позиції, знищують ворога, його техніку, проводять успішні контрнаступальні дії. Але в цій нещадній боротьбі, в цьому смертельному двобої гинуть і українські військовослужбовці, патріоти, які захищають рідну землю.
Страшне горе прийшло в родину Тетяни та Сергія Розквасів з Базалії. В одну мить чорним крилом впало на цю гарну родину страшне горе. Прості, хороші люди, мама працює санітаркою Базалійської амбулаторії загальної практики сімейної медицини, батько Сергій – електрик Теофіпольського РЕМ. Жили, давали собі раду, підтримували дітей Петра та Машу, вірили, сподівалися на краще.
Повертайтеся з перемогою!
- Категорія: №38 від 22.09.2022 року
Сьомий місяць триває ця жахлива війна, яка немає аналогів у сучасному світі. Бо російська федерація всупереч принципам міжнародного права, всупереч міжнародному визнанню кордонів нашої суверенної країни, продовжує повномасштабну військову агресію на території України. Продовжує вбивати, калічити, катувати, руйнувати, знищувати українців, все українське.
Продовжує чинити воєнні злочини, завдає ракетні, артилерійські, авіаудари по мирним жителям міст, містечок та сіл, по цивільній інфраструктурі. І роблять це рашисти з особливою жорстокістю, з особливою ненавистю та люттю.
Сьомий місяць стримують підлого та підступного ворога, тримають оборону та крок за кроком визволяють окуповані території доблесні Збройні Сили України. І професійні військовослужбовці, і мобілізовані резервісти, і просто військовозобов’язані мужньо, героїчно борються за Незалежність нашої Батьківщини, за свободу, за волю, за право жити у демократичній країні. Сьогодні у підрозділах ЗСУ воюють, виконують бойові завдання сотні наших земляків, жителів нашої громади. Тож наша розповідь – про молодих офіцерів, братів Назарія та Максима Кравчуків зі Строків, про їх батьків Ніну Андріївну та Івана Васильовича, про віру в перемогу, про надії та тривоги.
«Олійники» господарюють
- Категорія: №38 від 22.09.2022 року
2022 рік назавжди увійде в новітню історію України, в новітню історію країн світу. Адже безпрецендентна повномасштабна збройна агресія російської федерації спричинила такий героїчний, потужний, рішучий спротив українського народу, Збройних Сил України, якого ніхто у світі не очікував. І вже очевидно, що саме боротьба українського народу за свою Незалежність, цей вражаючий спротив державі-агресору змінить світовий порядок.
Ця жахлива війна спровокувала ряд глобальних криз – продовольчу, паливну та фінансову, і, як стверджують експерти, їх наслідки – зростання цін на продукти, паливо, стрімка інфляція – боляче вдарить по найвразливіших верствах населення країн Африки, Близького Сходу. Загалом Україна до війни постачала 10% світового експорту пшениці, понад 15-20% ячменю, понад 50% соняшникової олії. В українських портах через війну було заблоковано майже 4,5 мільйонів тонн зерна. І хоч у серпні відбулося розблокування чорноморських портів, в першу чергу українська економіка вже понесла значні збитки. Понесли втрати і вітчизняні аграрії, адже притримували збіжжя до весни, щоб вигідніше продати. А ціна впала вдвічі.
Моя рідня велика та красива
- Категорія: №38 від 22.09.2022 року
Наголошую, я пам’ятаю про голод 1933-го лише з розповідей своєї матері, бо було мені тоді лише три роки. То було страхіття. Але я добре пам’ятаю і пережив голод 1946-1947 років. Після війни занедбана земля родила погано. Жито давало 10-12 центнерів з гектара, а пшениця – найбільше по 15 центнерів. 1946 рік видався посушливим. Дощів випадало дуже мало і рідко. Посіви всіх культур мали мізерний вигляд. Незадовго до жнив у багатьох місцях пройшли сильні градобої. І так мізерні посіви були знищені градом. Надії на врожай не було.
Взірець для нашої громади
- Категорія: №37 від 15.09.2022 року
Є у нашій Турівці родина, яку так і хочеться поставити у приклад. Це родина Любові Михайлової, її дочки Людмили та зятя Павла Гончарука. Бо ж не лише дають раду на своєму обійсті, завжди тут кругом порядок, все доглянуте, любо й глянути. Ще ж за власні кошти при в'їзді у Турівку встановили фігуру – хрест з розп'яттям Ісуса Хреста. Щоб нагадував всім нам, що треба жити по заповідям Божим, бути добрими, справедливими, жити у злагоді та мирі. Сталося це вісім років тому, прикрасила фігура наше село. І весь цей час ця гарна родина доглядає за цим святим місцем, сіє, насаджує квіти, квітують вони з ранньої весни до пізньої осені. І ніколи їм про це не треба нагадувати, як ото часом треба декому з живих казати про занедбані могили померлих. Бо взяли на себе такий обов'язок, самі тихенько все роблять від душі, ні на кого не нарікають.
Бережімо, примножуймо лісовий фонд громади
- Категорія: №37 від 15.09.2022 року
Зайве ще раз нагадувати, яке величезне значення для економіки держави має лісове господарство. Бо ліс це її справжній скарб, це зелені легені нашої країни, це душа всієї нашої планети. Тому таким важливим є його раціональне та розумне використання. Оскільки у третю неділю вересня, а саме 18 вересня, в Україні відзначається День працівника лісового господарства, про стан лісової галузі у громаді розмовляємо з директором КП «Теофіпольлісвод» Юрієм Мельником.
Керівником підприємства ви були призначені 24 липня минулого року, отож, вже вдруге відзначаєте професійне свято. Які зміни за цей час відбулися у «Теофіпольлісводі»?
Це свято мужніх людей
- Категорія: №37 від 15.09.2022 року
Указом Президента України 12 вересня 2008 року встановлено професійне свято – День рятівника, яке відзначається 17 вересня. Цього дня Християнська Церква вшановує Чудотворний образ пресвятої Богородиці Неопалимої Купини, яка з давніх давен є покровителькою пожежників і рятувальників.
Захищати державу та її громадян від пожеж і надзвичайних подій завжди було благородною справою, яку обирають тільки сміливі, сильні духом та самовіддані люди. Зустрічаючи професійне свято, кожен рятувальник із почуттям гордості відчуває свою особисту причетність до вирішення загальнодержавного вагомого питання – забезпечення надійного захисту населення.
Подарували ювілярці незабутні миттєвості
- Категорія: №37 від 15.09.2022 року
Що людині потрібно для щастя? Щоб її не забували, пам'ятали, щоб поважали, визнавали. Бо кожен хоче, аби його оцінили гідно, справедливо. Тож пережила вчителька-пенсіонерка Шибенської середньої школи Оксана Петрівна Бушинська у день свого дев'яностоліття спектр почуттів – щемну радість, умиротворення на душі, гордість за своє недаремно прожите життя, вдячнсть тим, хто її пошанував.
Сторінка 56 із 214