вологість:
тиск:
вітер:
11 вересня в Україні відзначається День працівника нафтової, газової та нафтопереробної промисловості
- Категорія: №36 від 08.09.2022 року
Олександр Янчук: «Наш фронт – енергетичний, який ми професійно тримаємо в режимі 24/7».
Напередодні Дня газовика, про роботу Теофіпольського підрозділу АТ «Хмельницькгаз», який працює під брендом РГК, в умовах воєнного стану, дізнавалися у його керівника - Олександра Янчука.
Війна змінила кожного з нас, але не змінила нашого ставлення до роботи: ми стали ще відповідальнішими, мужнішими та професійнішими. Адже, як підприємство критичної інфраструктури, цілодобово доставляємо природний газ тисячам споживачів, у заклади соціальної сфери, промислові об’єкти. Адже – це енергетична безпека як нашої громади, так і усієї газорозподільної системи Хмельниччини протяжністю близько 18 тис.км. Крім того, екстрена аварійна служба газу 104 безвідмовно виїжджає на виклики споживачів, аби локалізувати та попередити аварійні ситуації.
Без них у громаді не обходиться жодна справа
- Категорія: №36 від 08.09.2022 року
Це про ветеранську організацію сіл Гаврилівка, Медисівка, Караїна та Підліски. Створена вона була у 1987 році з метою поліпшення життя, покращення умов проживання та дозвілля ветеранів війни і праці, пенсіонерів. Першим головою організації був учитель історії Гаврилівської середньої школи. Іван Петрович Голуб, згодом її очолив Федір Юхимович Стрільчук, далі Михайло Олексійович Ковтонюк. З вересня 2010 року цю важливу громадську роботу організовує Віктор Іванович Семенюк.
Моя рідня велика та красива
- Категорія: №36 від 08.09.2022 року
Продовження
Оскільки я зростав без батька, то життя змусило мене навчитись ремонтувати і утеплювати двері в хаті, викопати в землі льоха, яму на засипку картоплі на зиму. До всього треба було докласти і розуму, і фізичних сил.
Треба сказати, що зими колись були багатосніжними і морозними. Тому стіни хати зовні обкладали загатою із соломи та пирію. Нині ж подібних хат в жодному селі не побачиш.
Вірить в перемогу України
- Категорія: №36 від 08.09.2022 року
Здається, зовсім недавно, а вже пройшло десять років, як ми писали про Оксану Петрівну Бушинську , вчительку Шибенської середньої школи. А вже дев'яноста золота осінь стукає до неї у віконечко. Відзначає аж два дні свого народження, 9 вересня записана в паспорті, а насправді народилася на другу Пречисту, 21 вересня. Хоч ще більше дошкуляють їй хвороби, хоч вже майже не бачить, сковує їй спину, руки та ноги, та має світлий розум, напрочуд дивовижну пам'ять. Тож зустрічає свій поважний ювілей з вірою та надією у перемогу України, вірою в її історичну місію, в її роль у зміні світової геополітики. Бо вчителька, спочатку закінчила Бережанське педагогічне училище, навчала дітей у початкових класах, потім заочно здобула вищу освіту на історичному факультеті Кам'янець-Подільського педагогічного інституту.
Дорогий наш воїне
- Категорія: №35 від 01.09.2022 року
Ось уже півроку Збройні Сили України протистоять навалі московських орків. Наші українські хлопці та дівчата - справжні герої, попри всі труднощі захищають нас, захищають мирне майбутнє наших дітей та онуків від підступного ворога. Моя розповідь про нашого земляка, 25-річного Романа Сергійовича Сахнюка з Бережинець, онука моєї рідної сестри Галини. З перших днів війни він перебуває на передовій, в самому пеклі. Звичайний сільський хлопець, навчався в Бережинецькій ЗОШ І-ІІ ступенів, закінчив Поляхівський НВК ЗОШ І-ІІІ ступенів-колегіум. З малих літ тягнувся до техніки, любив з татом ремонтувати побутову техніку, автомобіль чи трактор. Додому приходив весь вимурзаний, але радісний – татові допомагав. І не дивно, що здобув освіту інженера-механіка в Бережанському агротехнічному інституті. Далі прийшла йому повістка йти в армію, пішов, не роздумуючи. Служив, набував військових знань, будував плани на майбутнє життя. Та клята війна обірвала усі мрії Романа.
Маленькими руками творяться великі вчинки
- Категорія: №35 від 01.09.2022 року
Те, що Україна переможе, звільнить українську землю від російських окупантів – немає сумніву. Бо героїчно протистоять страшному ворогу наші доблесні Збройні Сили України, весь цивілізований світ - США, країни Європейського Союзу, НАТО – підтримують нашу країну у цій боротьбі. Тисячі свідомих українців стали організовано займатися волонтерством, до цього долучилися сотні тисяч простих людей. А ще чи не щодня у засобах масової інформації, в соціальних мережах з'являється інформація про те, як підтримують Збройні Сили України діти, школярі, навіть дошкільнята. Є такі прекрасні приклади і в нашій громаді.
Всі мріють про закінчення війни
- Категорія: №35 від 01.09.2022 року
Коли останніх два роки поспіль освітяни потерпали від карантинних обмежень в умовах пандемії COVID-19, коли виявилося, що дистанційна форма навчання – це ніяке порівняння з очною, проте в страшному сні ніхто не міг уявити, що буде війна, будуть зруйновані школи та дитячі садочки, що страждатимуть діти, що буде окупація, що мільйони українців разом з дітьми шкільного віку стануть внутрішньо переміщеними особами чи переселенцями. Але наступило 1 вересня, і на територіях, віддалених від проведення бойових дій, куди входить Хмельницька область, розпочався новий навчальний 2022-2023 рік.
Свіча пам'яті
- Категорія: №35 від 01.09.2022 року
2 вересня буде 40 днів, як загинув військовослужбовець Збройних Сил України, боєць військової частини А31/37, 37-ого окремого мотопіхотного батальйону 33-річний Ігор Петрович Шевчук з Теофіполя. 25 липня 2022 року в ході наступальних дій противника під час мінометного обстрілу поблизу смт. Велика Новосілка Донецької області отримав травми, несумісні з життям.
Сторінка 55 із 212