Саме так: фельдшер Тетяна Кравчук з Малого Лазучина вже тричі захищала вищу категорію. Навчалася на курсах, їздила у Хмельницький, проходила випробування. Працює на одному місці у рідному селі вже тридцять третій рік, пішла стежиною своєї матері Марії Панасівни Хмелюк, кажуть про неї старші люди, що була фельдшером від Бога, словом одним лікувала.
І Тетяна Анатоліївна заслужила повагу та визнання односельців. Бо ж відповідальна, сумлінна, предобряща, вболіває за здоров'я всіх людей, і старих, і малих. І у фельшерському пункті приймає людей, і на виклики ходить. То ж трудиться і вдень, і вночі, і у вихідні та свята. Бо ж проживає у селі 117 людей, а більшість з них пенсіонери. То ж медична допомога потрібна їм чи не щодня. І «швидка» сюди не наїздиться, та й сімейний лікар з Базалійської амбулаторії приїздить лише на виклики.
Але ж триває в нашій країні медична реформа. Починалася вона з первинного рівня під дуже гарним лозунгом – наблизити медичні послуги до людей. От тільки важко второпати, як саме? Бо ж придумали там, наверху, що один фельдшер повинен обслуговувати не менше 750 людей. Почали закриватися малопотужні ФПИ, за селами закріпили фельдшерів з сусідніх більших пунктів. То які медичні послуги внаслідок цього наблизилися? Прийде цей фельдшер раз в тиждень, чи приїде(треба ж мати ще чим), та й поспішає назад, бо на нього чекають свої люди. Це в кращому випадку.
З 1 березня 2019 року Теофіпольський ЦПМСД перевів фельдшерів 9 малопотужних Фпів на 0,5 ставки посадового окладу, а з 1 червня – ще 11. До першої хвилі потрапив і ФП села Малий Лазучин. Була прийнята Програма розвитку та підтримки первинної медико-санітарної допомоги Теофіпольського району на 2019 рік. Сільські ради шляхом виділення субвенції ЦПМСД мали долучитися до фінансування заробітної плати працівників цих фельдшерських пунктів.
То ж з 1 березня Тетяна Кравчук виконує ту ж саму роботу, вдень і вночі на посту, та отримує половину мінімальної заробітної плати – всього 1400 гривень. Великолазучинський сільський голова Анатолій Козак, як людина, що розбивається за рідну громаду, каже, що сільська рада готова доплачувати обом фельдшерам, і з Малого та з Великого Лазучинів, та просто нема коштів. Перевиконання бюджету сільської ради наприкінці року - ще нема. Намагався вирішити це питання з директором філії «Рідний край» ПрАТ «Зернопродукт МХП» Володимиром Прокопчуком, адже це господарство обробляє тут переважну кількість землі. Може, і не було б такої проблеми, якби ФПИ залишалися на балансі сільської ради. Але ж якось це потрібно вирішити!
Ще ж з'ясувалося, що вже третій рік ФП не опалюється. Стоїть тут в одному кабінеті потужний газовий конвектор, та адміністрація Центру заборонила ним користуватися. Бо газовий лічильник – на балансі сектору культури, сільський клуб (12 років тому ФП був добудований до цього приміщення) вже закритий, оптимізований, як модно казати. Минулого року, як розказує Тетяна Кравчук, приїздив завгосп Центру Віктор Лопушанський, казав, що лічильник перенесуть до ФПу. Але так нічого і не зробилося. То ж доводиться мерзнути.
А тепер Центр вирішив взагалі Малолазучинський ФП закрити, а сільську раду просить трудовлаштувати фельдшера (!?). Не буде ФПу, не буде фельдшера – не буде вже проблеми.
Галина Тебенько