Надрукувати
Категорія: № 49 від 5.12.2019року
Перегляди: 662


БЛАГОДІЙНИЙ КОНЦЕРТ
Той травневий день 2007 року видався напрочуд погоднім. У Теофіполі, на центральному майдані, відбувся благодійний концерт на честь загиблого воїна-афганця Григорія Попружного з Кунчі. Цей захід перевершив усі сподівання його організаторів. Адже зійшлося чимало людей, котрі не пошкодували коштів на встановлення погруддя землякові та інших скульптурних витворів для вшанування воїнів-інтернаціоналістів. Важливо, що теофіпольці гідно оцінили їхній громадянський подвиг: прийшли, вшанували.
Відрадно, що ініціативу проведення такого масового заходу подало подружжя Михальчуків із містечка цукрового заводу Тетяна і Володимир: знані фахівці культосвітньої ниви на Теофіпольщині. Вони зробили все від них залежне аби глядачі були задоволеними. У концертній програмі взяли участь педагоги із Човгузова, аматорський народний колектив «Кунчанський розмай», учителі цукрозаводської школи №2, танцювальний колектив під керівництвом Іванни Зінчук, викладачі Теофіпольської музичної школи Наталія Шевченко й Оксана Гавліцька.


А ще радували присутніх прекрасними виступами дитяча вокальна група (викладач-музикант Наталія Шевченко), юні виконавці із містечка цукроварів Юлія Поворозник, Світлана Денисюк, Юлія Ющук, Марина Гарніцька, Віталіна Яцюк, вихованці музичної школи Світлана Філик, Ольга Яцух, Надія Шимчук, директор будинку культури цукрозаводу Володимир Михальчук культармієць із Строків Филимон Мовчан.
Перлиною виступів глядачі оцінили переможницю гран-прі районного фестивалю «Молоді таланти Теофіпольщини» Діану Саградову (керівник Сергій Стучинський).
Організатори благодійної акції Тетяна і Володимир Михальчуки, Андрій Ковальчу щиро вдячні багатьом її учасникам, серед яких керівники районного рангу – Василь Кравчук, Микола Ковальчук, Наталія Давидюк, Олександр Рей, начальники відділів райради та райдержадміністрації Ганна Якимовська, Олександр Юрчук, Павло Гладищук, Галина Лірук, Галина Панаріна, Леонтій Олійник, Микола Бабійчук, голова районної спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) Володимир Процков, районний центр соціальних служб сім’ї, дітей та молоді.
Особлива подяка за проведений культурно-масовий захід Володимиру і Тетяні Михальчукам, директору дитячої спортивної школи «Колос» Івану Ващуку, художньому керівнику муніципального оркестру Василю Іванюку, директору центральної районної бібліотеки Світлані Рудик, директору ТОВ ІВК «Агроцукор» Вадиму Лейві, керівнику Теофіпольського господарства Олександру Камінському (інформаційна підтримка), директору районного будинку культури Олегу Яцишину, редакції газети «Життя Теофіпольщини» і телекомпанії «Теофіпольський телевізійний канал», полковнику міліції у відставці Анатолію Стучинському, Теофіпольському селищному голові Олексію Голодризі.
Ще раз варто підкреслити: благодійний концерт пройшов на високому рівні. Він не тільки був масовим, цікавим і змістовним, а й результативним. Юні волонтери Віта Борисюк, Віталій Добровольський, Ірина Іванькова, Катя Квасюк, Марія Шалан, Альоша Лемішка, Катя Дудник, Оля Грицюк, Артур Михальчук у громадські скриньки зібрали 1545 гривень. Всі ці кошти будуть використані на встановлення погруддя воїну-інтернаціоналісту Григорію Васильовичу Попружному та виготовлення пам’ятної плити на алеї Слави.
Взяли активну участь у благородній акції, проявили милосердя десятки теофіпольців, організацій, Зокрема, варто назвати начальника відділу молоді і спорту Галину Лірук і мешканця райцентру Олександра Середу, які добровільно внесли по 100 гривень, а також колективи райвідділу культури і туризму, центральної районної бібліотеки, Теофіпольської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2, районного будинку культури та ін.
Щира, сердечна подяка всім-всім, хто відгукнувся на добру ініціативу.
Тадеуш ОСТРОВСЬКИЙ,
член оргкомітету по вшанування воїнів-афганців.

ВОЇНИ - ВОЇНУ
Андрій Лебідь із Теофіполя – колишній воїн-афганець. Свою службу в армії проходив не теоретично і не в наближених до бойових умовах, а на військовому фронтовому полігоні, де в кривавому герці зіткнулося кілька ворожих сторін. Отож бо солдат Андрій Лебідь пройшов, як мовиться, вогонь і дим, цілком достовірно знає гірку правду війни.
-Як тільки я довідався, що в районі проходить акція по збору коштів на виготовлення і встановлення погруддя загиблому в Афганістані офіцеру Григорію Попружному, - мовить Андрій, - то не міг бути осторонь цієї благородної справи. Цей хлопець із Кунчі вартий того, аби стати символом історичної правди, мужності й героїзму тих, кого послала на смерть верхівка колишньої радянської влади.
Голова оргкомітету по вшануванню пам’яті Григорія Попружного вчитель-пенсіонер, майор у відставці Андрій Костянтинович Ковальчук розповів таке:
-Якось Андрій Лебідь прийшов до мене і сповістив, що перерахував сто гривень на благодійний рахунок. Я кажу йому: «Андрію, та в тебе ж двоє дітей навчаються, та й ти вимушений ходити по заробітках…» А він мені у відповідь: «Інакше не можу. Нехай світлою буде про Гришу пам’ять…»
І ще один факт. Не так давно ще один воїн, правда, цього разу офіцер Збройних Сил України – Костянтин Архипович зробив благородний вчинок, перерахувавши на встановлення погруддя 150 гривень. Костянтин родом з Теофіполя, закінчив Одеський інститут сухопутних військ, тепер проходить службу кадровим офіцером.
Такі вчинки українських воїнів, наших земляків, зворушують до глибини душі.
Тадеуш ОСТРОВСЬКИЙ,
журналіст.

ТАК ДУМАЮ І ТАК ЧИНЮ
Як тільки я довідався про те, що розпочато збір коштів на встановлення погруддя моєму односельцю, загиблому воїну-афганцю Григорію Попружному, - душею і серцем пройнявся цією хорошою справою. Завітав в Ощадбанк, у благодійний фонд вніс 100 гривень.
Абсолютно не шкодую грошей із сімейного бюджету. Головне ось в чому. Ми часто тратимо кошти без усілякої потреби. А в даному випадку на часі – увіковічнення пам’яті славного українського хлопця та інших земляків. То ж нехай нащадки знають, що була така війна, а в ній не за своєю волею брала участь така людина і мужньо загинула. То також буде пам’яттю про отих понад 15 тисяч наших співвітчизників колишнього Радянського Союзу, які поклали голови в далеких чужих країнах.
Анатолій ВІЛЬЧАК.
житель с. Кунча.
ПАМ’ЯТІ ОДНОКЛАСНИКА-АФГАНЦЯ
Дуже рада, що оргкомітет по вшануванню пам’яті Григорія Попружного, інших полеглих, а також живих воїнів-афганців звернувся по допомогу до населення Теофіпольщини. Кожна копійчина – то вже внесок у загальну скарбничку. Це, без перебільшення, свята справа.
Григорій Попружний був моїм однокласником. І тому я висловлюю думку всіх випускників Теофіпольської середньої школи 1973 року: внести свою фінансову часточку в цю благородну справу – незалежно від того, чи ми навчались в одному класі чи паралельному. Зрозуміло, що в кожного з нас є свої клопоти й проблеми, але ми повинні вшанувати пам’ять мужніх воїнів. Цим самим ми допоможемо нашому колишньому класному керівникові Андрію Костянтиновичу Ковальчуку здійснити його мрію: за зібрані кошти виготовити і встановити пам’ятник Григорію Попружному.
Прошу всіх своїх однокласників активно включитися у збір коштів. Вважаю, що це буде нашою гідною пам’яттю про Григорія, котрий віддав своє молоде життя на полі бою. Впевнена, що наші благодійні внески прискорять час увічнення пам’яті сміливого офіцера-земляка. І наш приклад стане надбанням для інших.
Чимало наших однокласників працюють лікарями, підприємцями… Словом – не бідують. То ж впевнена, відгукнуться і зроблять кожен особистий внесок для увіковічення пам’яті про наших земляків.
Віра ПУХНІЧЕНКО,
член Національної спілки журналістів України.


ПОЖЕРТВУВАННЯ ЗБІЛЬШУЮТЬСЯ
Продовжують надходити кошти на благодійний рахунок у Теофіпольському Ощадбанку (на встановлення бюста загиблому офіцеру-афганцю Григорію Попружному з Кунчі).
Варто особливо тепле слово адресувати тим, хто одним із перших відгукнувся на звернення оргкомітету по збору грошей. Наприклад, з фермерського господарства «Кунчанський», яке очолює Володимир Пицюк, перераховано для здійснення задуманого нами 1500 гривень, з районної організації Української спілки ветеранів Афганістану -317, Гаврилівської сільської ради (голова Василь Сорока) – 115. Здавна славиться гарними традиціями у військово-патріотичній роботі Гаврилівська загальноосвітня школа: учні навчального закладу перерахували у на фонд 115 гривень. Вони першими зробили це серед шкіл району. Їх приклад наслідували колективи навчальних закладів Кузьминець,Базалії, Ординець, Новоставець. Почин підтримали також працівники апарату районної ради, голова президії районної ради ветеранів Віктор Лебединський, знані люди в районі Галина Моцна і Людмила Лазарєва. Із власних коштів – 500 гривень вніс директор Теофіпольської філії ВАТ «Хмельницькгаз», депутат районної ради Петро Вільшинський, по 100 гривень – підприємець Анатолій Вільчак і односельчанин Попружного Анатолій Стучинський, 50 грн. однокласниця Григорія Віра Пухніченко.
Щире спасибі вам, добрі люди. Велику подяку також варто висловити завідувачці відділом по роботі із засобами масової інформації, громадськими організаціями, політичними партіями і територіальними громадами районної ради Ганні Якимовській, яка словом і ділом сприяє втіленню в життя задуманого. Втім, належну підтримку і допомогу подають і виконавчий, і розпорядчий органи райради.
Приємно, що перші внески зроблено вагомі. Та хотілося б, аби інші трудові колективи, підприємницькі структури, громадські та релігійні організації, окремі громадяни включились у збір коштів, яких необхідно мати на благодійному рахунку загалом не менше 30 тисяч гривень.
Допоможіть, люди, хто як може.
Андрій КОВАЛЬЧУК,
колишній класний керівник Григорія Попружного, голова оргкомітету.

ДОБРИМ СЛОВОМ ЙОГО ЗГАДУЮТЬ ЛЮДИ
Я була ще маленьким дівчам, коли Гриша приїжджав у відпустку, навчаючись на військового. Зростав сиротою, але мав чимало хороших друзів, знайомих і близьких. Відвідував у Кунчі маминих сестер, учителів школи та однокласників, як правило, гостював у названого батька Андрія Костянтиновича Ковальчука, котрий мешкав у Теофіполі.
Пригадую його останню поїздку в рідні місця, Щедрий і дружелюбний, він менших за віком завжди пригощав цукерками. То, дивись, вичищує до блиску своє десантське обмундирування, то вже записує на магнітофон пісеньку у моєму виконанні.
По закінченню Рязанського вищого повітряно-десантного училища хлопець довгенько додому не приїжджав. Нікому, окрім учителя Андрія Костянтиновича, не сповіщав, що бере участь у бойових діях в Афганістані. У розквіті молодих сил, весною, коли сама природа кликала жити, любити, у далекій чужій стороні кунчанський хлопець загинув. Коли несли у цинковій труні на кладовище, хоронили і справляли поминки – плакало все село. Гарячі сльози весь час були в нареченої Григорія – Раї.
У моїй пам’яті хлопець цей залишається гарним прикладом. Його ім’я носив наш піонерський загін, у школі було обладнано музей, який відвідували і відвідують у Кунчі люди різного віку, професій та уподобань. Про нього згадують усе добре і світле, бо інакшого в його характері не було.
У навчальному закладі, Кунчі Григорія Попружного величали генієм, бо буквально до всього мав він хист. Це ж уявіть: ще навчаючись у третьому класі, , вивчив таблицю Менделєєва, підлітком навчався у Київській вищій математичній школі. І не його вина, що стати великою людиною у майбутньому перешкодила війна в чужій країні. Отож, нехай Бог стане суддею для тих людей, котрі обізвали 2007 року воїна-інтернаціоналіста Григорія Попружного і його друзів окупантами в Афганістані.
Від себе особисто, багатьох інших жителів Теофіпольщини висловлюю щиру подяку Вчителеві з великої літери, названому батькові загиблого офіцера Григорія Попружного – Андрію Костянтиновичу Ковальчуку за добро, людяність, за те, що разом із громадськістю проявив благородство, взявшись за благочинну справу – увіковічнити пам’ять про нашого земляка.
Лілія АРХИПОВИЧ,
нині психолог Новоставецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів.

ЩОБ АФГАН НЕ ПОВТОРИВСЯ НІКОЛИ
У райгазеті “Життя Теофіпольщини» від 17 березня 2007 року прочитав відгук Віри Пухніченко на Звернення організаційного комітету по вшануванню пам’яті мого колишнього односельчанина Григорія Попружного з Кунчі, інших полеглих, а також живих воїнів-афганців. Серце покликало відгукнутися і мене.
Встановлення бюста для Попружного це дійсно свята справа. Гриша був моїм сусідом, старшим від мене на кілька років. Дитячі, юнацькі роки ми проводили разом. Запам’ятався він мені прекрасним хлопцем, дуже обдарованим.
Про Григорія Попружного писалося в райгазеті чимало. Не буду повторюватися. Наголошу тільки, що для увіковічнення його пам’яті у Кунчанській ЗОШ І-ІІ ступенів діє музей, на честь нього названо вулиці в Кунчі й Теофіполі. І все це завдяки громадськості. Особливо багато зробив і робить учитель А. К. Ковальчук. Не скрізь можна похвалитися такими, як він, прекрасними ентузіастами. Це ж з його ініціативи розпочався цей патріотичний рух за вшанування воїнів-афганців.
Варто наголосити, що виготовлення бюста - справа надто складна, пов’язана з фінансами. А потрібно майже 30 тисяч гривень. Відрадно, що кошти вже надходять на рахунок в Ощадбанку. Посильний внесок із своєї пенсії зробив і я. Сподіваюся, що це зроблять з доброї волі інші жителі Теофіпольщини.
Мій вчинок - від щирого серця. Гадаю, що моя сотня гривень в загальній сумі зіграє свою позитивну роль. Впевнений: майбутні покоління мають пам’ятати героїв, які ціною власного життя рятували інші юні серця, гинучи навіть не на своїй, а на чужій землі.
Я хочу, аби подібне не повторилося в історії ніколи!
Анатолій СТУЧИНСЬКИЙ,
депутат Теофіпольської селищної ради, полковник міліції у відставці.