У школах та дитячих садках має бути тепло

Початок опалювального сезону – це завжди непросто, особливо для освітянських закладів, бо це ж і газові котельні, і твердопаливні, це маса проблем, це кошти, яких постійно не вистачає, і все таке інше. Не винятком став і початок цього опалювального сезону. Навчання у школах після осінніх канікул повинно було розпочатися у понеділок, 4 листопада, однак воно розпочалося лише в Теофіпольських ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 та 2 та в школах, які опалюються твердопаливними котлами. Школи, в яких газове опалення, продовжили канікули ще на два дні. Що ж відбулося?
Як відомо, у 2017 році ПАТ «Хмельницькгаз» поставив умову перед споживачами, які за опалювальний сезон споживали більше 10 тисяч кубометрів газу: відповідно до Кодексу газорозподільчих систем встановити модеми, тобто прилади дистанційного обліку споживання газу. Тобто, ця вимога стосувалася 10 шкіл району та одного дитячого садочка, які опалювалися газом. З самого початку потрібно було виготовити проекти. То ж у жовтні 2017 року відділ освіти райдержадміністрації замовив їх у ПАТ «Хмельницькгаз». У липні цього року відділ освіти проплатив 94 тисячі гривень за виконання цих проектів. Час ішов, а проекти не були виготовлені.

Відділ освіти постійно звертався до цієї структури, відповідали, що зайняті. Начальник відділу освіти Майя Мельник з листами зверталася до департаменту освіти та науки облдержадміністрації, до керівництва ОДА, з головою районної ради Андрієм Петринюком зустрічалися з заступником голови правління АТ «Хмельницькгаз». Там визнали, що це їхня вина, зажадали надання гарантійних листів, адже за модеми та реконструкцію вузлів обліку споживання газу ще треба заплатити 670 тисяч гривень, а таких коштів у районному бюджеті поки що немає. Відділ освіти такі листи направив, вже у вівторок, 5 листопада, працівники Теофіпольської дільниці АТ «Хмельницькгаз» стали підключати газ у школах. Станом на ранок середи, 6 листопада, газ ще не був підключений у Святецькій, Гальчинецькій, Гаври-лівській ЗОШ І-ІІІ ступенів, Волицькій, Колісецькій ЗОШ І-ІІ ступенів та Теофіпольському НВК ЗОШ І ступеня-гімназія, то ж діти тут не вчилися. Зрозуміло, що все має вирішитися, адже заклади освіти повинні опалюватися, діти – навчатися. Інше, однак, найголовніше питання – наповнення районного бюджету.
А ось така ситуація склалася з опаленням Теофіпольської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2, що у селищі цукрового заводу. Чотири опалювальних сезони школа опалювалася від твердопаливної котельні. Однак стабільного тепла не було, адже зі 169 вікон на сьогодні замінені лише 88, біля котельні не було збудоване сховище на дрова та брикети. До території школи не могли заїхати фури з брикетом, доводилося його скидати в Новоставцях, а тоді спільними зусиллями відділу освіти та адміністрації школи наймати навантажувач, малий вантажний автомобіль і перевозити його. То ж з опаленням постійно були проблеми. Часто температурний режим не дотримувався. Звісно, цим переймалися вчителі, батьки, і, найбільше, директор школи Світлана Блащук. То ж ще минулого опалювального сезону звернулася з листом до районної влади про можливість переходу школи на постачання тепла з ПрАТ «Теофіпольський цукровий завод». Але вартість 1 гігакалорії тепла тоді складала 2500 гривень, а кошти на опалення школи у відділі освіти закладалися з розрахунку вартості складометрів дров та брикетів, то ж питання не вирішилося. Хоч нова теплотраса у селищі проходить через подвір’я школи. Однак ситуація змінилася, коли 15 жовтня 2019 року Теофіпольська селищна рада прийняла рішення про погодження тарифів ПрАТ «Теофіпольський цукровий завод» на теплопостачання селища цукрового заводу, де вартість 1 гігакалорії вже складала 1602 гривень (з лічильником тепла). То ж вже 18 жовтня делегація вчителів школи на чолі з директором з листами звернулася до райдержадміністрації, управління фінансів, районної ради, депутата районної ради Михайла Тє-нєнєва. Та питання не вирішувалося, бо в районному бюджеті не вистачає коштів на збільшення суми на опалення школи на постачання тепла від цукрового заводу.
- Та ми сподівалися, - розказує Світлана Блащук, - що районна влада нас все таки зрозуміє, що має перемогти здоровий глузд, адже в нашій школі навчається 276 дітей, і, на нашу думку, головне, це їх здоров’я, створення комфортних умов для їх навчання та виховання. Тим більш, що голова правління ПрАТ «Теофіпольський цукровий завод» Вадим Лейві погодився знизити для нашої школи вартість 1 гігакалорії до 1250 гривень. 31 жовтня велика делегація батьків та вчителів зустрілася з першим заступником голови райдержадміністрації Петром Вільшинським та начальником управління фінансів Олександром Сапугою. Водночас, сподіваючись на порозуміння ми віддали лічильник тепла у Хмельницький на повірку. Михайло Тєнєнєв заплатив за цю послугу 2400 гривень і привіз його у школу. Довго переповідати не буду, бо це ціла історія, та результат такий – влада нас почула, погодилася на нашу пропозицію. Вже 1 листопада працівники цукрового заводу закачали нам воду (ми заздалегідь її спустили) з спеціальними добавками, аби не утворювався накип, і школа почала опалюватися, отримувати тепло від цукрового заводу. Тому ми, вчителі, батьки щиро вдячні за порозуміння, підтримку Петру Вільшинському, голові районної ради Андрію Петринюку, Вадиму Лейві, Михайлу Тєнєнєву. Ще я особисто висловлюю велику подяку батькам наших учнів – за те, що ми разом домоглися того, що наші діти будуть навчатися в теплі. Так повинно бути, по-іншому – ні.
Завжди все впирається в кошти, тобто в наповнення районного бюджету. Це головне завдання, яке має вирішувати районна влада.
А.Джус