Надрукувати
Категорія: № 39 від 26.09.2019 року
Перегляди: 609

Хай старість зачекає

 


Язик не повертається назвати цього жвавого рухливого чоловіка людиною похилого віку. Хоч на життєвому календарі голови районної ветеранської організації Андрія Рудюка вже за 70 і опікується він саме людьми вищезгаданої категорії. Та залишається й досі невгамовним, життєрадісним, а ще завжди заклопотаним, бо справ у нього вистачає. І одна із найголовніших – турбота про соціальний захист ветеранів.. Зусилля будь-якої влади, вважає Андрій Степанович, повинні бути зосереджені на тому, аби покоління переможців, котре вже багато зробило для рідного народу та Вітчизни і всього людства, повсякчас відчувало постійну опіку, було оточене атмосферою загальної шани і доброзичливості. Отож постійно співпрацює з районною державною адміністрацією та районною радою, які завжди йдуть йому назустріч. А ще у тісній співпраці і з товариством Червоного Хреста (Валентина Романович) та ветеранською організацією ОВС (Анатолій Стучинський). На жаль, у цьому питанні завжди було і залишається немало проблем, які вирішити не завжди вдається. Тому й болить серце в очільника цієї громадської організації за кожного, хто нині перебуває на обліку, старається хоч теплим словом підняти настрій, вселити віру завтрашній день, одне слово, живе їхніми проблемами.


У його голові – десятки дат. Він пам’ятає дні народження не тільки рідних, друзів та знайомих, але й багатьох своїх підопічних, тому не забуває привітати кожного, побажати доброго здоров’я і сімейного затишку, а в ювілейні дати подарувати квіти та маленький сувенір.
А ще, незважаючи на вік і відсутність транспорту, знайде можливість добратися у будь-який населений пункт, щоб сказати добре слово про того, хто переступає межу вічності, поспівчуває рідним та близьким.
Його посада сьогодні не оплачується, отож працює буквально на ентузіазмі, хоча старається все виконувати сумлінно і добросовісно, бо такий він по своїй природі - де б не працював, щоб не робив, вкладав у це душу.
На засіданнях президії , які проводяться постійно, розглядаються планові та життєво необхідні поточні питання, які концентруються насамперед на виконанні Закону України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 років», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про соціальний захист ветеранів праці й інших громадян похилого віку в Україні», «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» та «Про соціальний захист дітей війни».
Цьогорічна осінь для Андрія Степановича гаряча. Адже відбувалися вибори у первинних ветеранських організаціях, яких в районі 29.Тому старався бути у кожному населеному пункті, вислуховував наболіле. Адже, на жаль, останнім часом значна більшість літніх людей доведена до зубожіння. Зросла прірва між тими, хто непомірно розбагатів та тими, хто захищав нашу країну, все життя працював, відбудовував народне господарство. Старше покоління, яке віддало свої сили і здоров’я створенню могутнього і культурного потенціалу на рідній землі, змушене щодня вирішувати питання «хліб або ліки».
У нашому районі проживає сьогодні ще 5 учасників бойових дій. Це Харлампій Розмаріца, Петро Бульбах, Абрам Діхтярук, Ганна Дишлевська, Василь Мушинський та три так званих резервісти - Петро Півень, Андрій Семенюк, Захарій Олійник. Всього ж на обліку в районній ветеранській організації 5318 ветеранів. Серед них 524 – ветерани війни, 39 учасників АТО, 1437 – ветеранів праці, 1854 – діти війни, 12 ветеранів військової служби, інших силових структур, 1452 – інші громадяни похилого віку. Було б неправильно сказати, що всі вони на краю бідності, але чимало з них потребують значної допомоги і чимало голів ветеранських первинних організацій роблять все можливе, щоб допомогти тим, хто цього потребує. Звичайно, при допомозі керівників місцевих сільгосппідприємств та сільських голів. І тут хочеться відзначити Волицю (голова первинної ветеранської організації Леонід Кратасюк, волонтерський рух очолює Володимир Поліщук), Волицю - Польову (Ніна Козак), Воронівці (Галина Луцик), Базалія (Катерина Чичевич), Кузьминці (Ганна Паліюк), Новоставці (Євгенія Кренціглова), Гаврилівка (Віктор Семенюк), цукровий завод (Георгій Марченко). Тепло відгукуються ветерани про роботу своїх очільників у Кунчі, Поляховій, Святці, Борщівці та Ординцях. Втім, немає жодної первинної організації, яка б не долучалася до вирішення наболілих проблем сьогодення. Більшість із них, наприклад, активно долучилися до ініціативи інших ветеранських організацій у заготівлі сільськогосподарської продукції для поліпшення харчування хворих у Хмельницькому обласному госпіталі ветеранів війни. І справжнім координатором у цій справі тут є Андрій Степанович.
Хочеться відзначити і наш народний аматорський хор ветеранів праці «Відлуння» при районному будинку культури (художній керівник Петро Головацький, акомпаніатор Ростислав Стріхар, староста Неля Михайлець, на фото), яким також опі-кується голова районної ветеранської організації.
Долучається районна ветеранська організація й до багатьох інших важливих справ – виховання підростаючого покоління, волонтерського руху, впорядкуванню та збереженню пам’ятників, суспільно-політичного життя району. Все це потребує великої життєвої енергії, ентузіазму, бажання зробити щось корисне людям, а, для цього треба, звичайно, відчувати себе молодим і потрібним всім, хто поруч.
Тож не піддавайтеся і надалі старості, Андрію Степановичу, нехай вона зачекає, адже у вас ще стільки справ, стільки планів. Негоже їх залишати незавершеними. Це не у вашому характері.
Здоров’я, бадьорості, сімейного затишку і тепла, впевненості у завтрашньому дні всім, хто відносить себе до людей похилого віку і вважає 1 жовтня своїм святом.
Л.Світлична