Надрукувати
Категорія: № 27 від 4.07 2019 року
Перегляди: 691

Заслужена нагорода


З 2007 року в Україні запроваджені щорічні Премії Верховної Ради України для педагогічних працівників загальноосвітніх, професійно-технічних, дошкільних та позашкільних навчальних закладів для найталановитіших молодих учених в галузі фундаментальних і прикладних досліджень та науково-технічних розробок. Премія для педагогічних працівників запроваджена аби піднести роль та авторитет педагогів в суспільстві, заохотити їх до творчої результативної праці, підвищити престижність вчительської професії.
Нещодавно у сесійній залі Верховної Ради України таку високу відзнаку – диплом, нагрудний знак та грошову винагороду - отримав вчитель інформатики Гаврилівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Олександр Пилипчук. Поки що це перший лауреат цієї престижної премії на Теофіпольщині, одиниці їх і в області.


Працює Олександр Павлович в Гаврилівській школі вже 27 років, приїхали сюди з дружиною Оленою Олексіївною, що народилася та виросла в Базалії, після закінчення Рівненського педагогічного інституту. Хоч закінчив факультет загальнотехнічних дисциплін, весь час викладав фізику та інформатику. Про високий фаховий рівень вчителя свідчить вища кваліфікаційна категорія, звання «вчитель-методист», відзнаки та перемоги в обласній постійно діючій виставці «Освіта Хмельниччини на шляхах реформування», конкурсах педагогічної майстерності «Вчитель року», він керівник районного методоб’єднання вчителів інформатики, обласний тренер програми Іntel® «Навчання для майбутнього». Та найбільше його досягнення – співавторство підручників та посібників з інформатики для 5-11 класів.
Чому ж все таки інформатиці Олександр Пилипчук віддав перевагу та досяг таких значних результатів?
- Однозначно, що саме за інформатикою майбутнє, - розказує, - адже живемо у час суцільної комп’ютеризації, комп’ютерних технологій, звісно, це особливий світ, та я в ньому знайшов своє місце. Важливо, що впродовж свого життя, ще зі школи, в інституті мені везло на добрих, розумних людей, які мене підтримували, допомагали. Ще ж з дитинства, а родом я з Рівненської області, в мене була, можна так сказати, манія збирати інформацію. Якщо я читав якусь книгу, художню чи науково-популярну, виписував собі в зошит цитати, якісь факти, те, що мене зацікавило. В інституті я сам спаяв перший комп’ютер, це було дуже захопливо, я займався самоосвітою, то ж саме інформатика стала моїм покликанням. Коли став працювати в школі, викладати інформатику, передавати свої знання та вміння учням, настав певний момент, коли досяг такого рівня, що з’явилася внутрішня потреба зробити свій внесок до вдосконалення навчальних посібників з інформатики. Було це років більше 10 років тому. Саме тоді я написав розділ «Векторна графіка» до посібника для 9 класу. І так пішло далі. Я став співавтором спочатку навчальних посібників та програм з інформатики, а потім — підручників для 5-11 класів, продовжую працювати в цьому напрямку.
Говорили ми з Олександром Павловичем про стандарти освіти, про набуття учнями відповідних компетентностей, про те, які високі вимоги стоять перед вчителями. А заробітна плата бажає кращого, хоч в основному в школах залишилися працювати подвижники, ентузіасти. Та яка потрібна мотивація, щоб молодь прийшла навчати дітей фізики та математики? Адже у 2018 році до вищих педагогічних закладів на спеціальність «Фізика» надійшло лише близько 150 заяв абітурієнтів, на «математику» - біля 300. Є над чим задуматися там, наверху. А своїми вихованцями гордиться. От Олександр Куліковський викладає інформатику у Хмельницькому технологічному багатопрофільному ліцеї, Віталій Іванюк – викладач Кам’янець-Подільського Національного Педагогічного Університету, він кандидат фізико-математичних наук. Микола Шевчук – успішний програміст, Василь Борболюк – директор Теофіпольського РЕМ.
А про вручення Премії, яке відбулося 7 червня, має найкращі спогади. Адже для лауреатів організували екскурсію по Верховній Раді, урочисту промову виголосив спікер Андрій Парубій.
- Вважаю, - каже наостанок нашого спілкування, - що мою скромну працю оцінено. Буду і надалі продовжувати вдосконалювати свою фахову майстерність, вишукувати, як зацікавити моїх учнів інформатикою. От залучив їх до написання статей у Вікіпедії, це цікаво, це сприяє формуванню одночасно декількох компетентностей.
Ще варто до портрета Олександра Пилипчука додати такі штрихи: він прекрасний сім’янин, з Оленою Олексіївною виховали трьох дітей – Марію, Людмилу, Олександра, вже радіють двом онучатам; він любитель-фотограф, учасник самодіяльного музичного ансамблю. А ще про неповторні шкільні роки, про незабутні ман-дрівки, змагання, про час, проведений разом з цією особливою, яскравою людиною, завжди згадують його колишні учні.
Галина Тебенько