вологість:
тиск:
вітер:
- Деталі
- Категорія: №1 від 02.01.2025 року
- Перегляди: 70
Минулої п’ятниці у Теофіполі, в приміщенні кафе «Золота рибка», яке належить відомому благодійнику, підприємцю Олександру Яремчуку, відбулося зібрання з нагоди Міжнародного Дня волонтера. Хоч ця дата вже минула, якраз була жалоба за трьома загиблими бійцями-земляками, організатори заходу, а це конкретно активісти «Благодійного фонду Добра, Надії та Любові», Гуманітарного штабу Теофіпольщини, відокремленого підрозділу організації ветеранів України Теофіпольської територіальної громади, все ж таки вирішили його провести. Аби вшанувати найактивніших жителів громади, учасників волонтерських осередків, які і досі, на третьому році війни організовують, збирають продукти довготривалого зберігання, готують домашні страви, відправляють їх посилками через Нову пошту, плетуть маскувальні сітки, збирають кошти на автомобілі, дрони, міномети, прилади нічного бачення.
- Деталі
- Категорія: №1 від 02.01.2025 року
- Перегляди: 82
З болем та сумом у серці сприйняли жителі нашої громади скорботну звістку про загибель Сергія Сергійовича Пилипчука з Воронівець. Немає спину страшній біді, цій жорстокій війні. Бо гинуть кращі, найдостойніші, мужні, відважні, гинуть ще зовсім молоді, такі прекрасні, золоті діти, як Сергій.
Прожив хлопець дуже коротке життя. Народився 2 квітня 1999 року, закінчив Воронівецьку ЗОШ І-ІІІ ступенів, добре вчився, був старанним, відповідальним, товариським. Навчався у Хмельницькому Національному Університеті. Працював, був на заробітках у Польщі. Хоч не мав ніякого військового досвіду, без сумніву, без страху, з твердою рішучістю йти боронити рідну землю, підписав контракт на службу в Збройних Силах України. І вже 4 липня 2024 року в Києві розпочав навчання в центрі підготовки Сил безпілотних систем Dron Force. Був тут одним з найкращих курсантів.
- Деталі
- Категорія: №1 від 02.01.2025 року
- Перегляди: 94
Таким у Кузьминцях назавжди запам’ятають Юрія Васильовича Ткачука, За що не брався, все доводив до пуття. А що вже за токар був – ніхто не міг виточити деталь так, як він. Недарма ж працював у ремонтній майстерні на Досіно. І на пилорамі справлявся. І трактористом у місцевому господарстві був хорошим – ніхто ніколи на нього не нарікав.
Стелилася його життєва стежина, як і в багатьох його ровесників – Кузьминецька восьмирічна школа, Поляхівська середня, Теофіпольське СПТУ-34. Був спокійним, врівноваженим, надійним. Трудився, слухав людей. Створив сім’ю, з дружиною Світланою ростили синочка Васю, донечку Даринку.
- Деталі
- Категорія: №1 від 02.01.2025 року
- Перегляди: 108
Світлий маяк родини, надійна опора та щедре серце - таким є наш дорогий тато та дідусь Василь Васильович Мастій у свої 70 років. Приклад мудрості, доброти та сили духу.
Родина - це головна опора і найбільша цінність у житті кожної людини. Для нашого дорогого ювіляра родина набуває особливого значення, стаючи джерелом сили, спокою та гордості.
Ваш довгий життєвий шлях, сповнений різноманітних подій, викликів і досягнень. Саме родина є для нього непохитною основою, яка підтримує, надихає і дарує сенс у найважчі та найщасливіші моменти життя.
- Деталі
- Категорія: №1 від 02.01.2025 року
- Перегляди: 73
Це про нашого славного ювіляра, ветерана Міністерства внутрішніх справ, майора міліції у відставці Петра Івановича Казмірчука з Теофіполя, який 2 січня відзначає своє 75-річчя. Хто його не знає! Прослужив в міліції з 1974 по 1997 роки, розпочав службу інспектором, працював старшим інспектором та начальником ВДАІ Теофіпольського районного відділу міліції. Треба було бути і строгим, і справедливим, і людяним, бо всяке бувало, але невинного ніколи не покарав. Зате завжди люди його поважали. А ще Петро Іванович був хорошим наставником для новачків-міліціонерів, ставився до них по-батьківському.
Сторінка 1 із 2