Надрукувати
Категорія: №40 від 04.10.2018р.
Перегляди: 588

ЗВИТЯЖНИЙ ТРУД УЧИТЕЛЯ


Усі ми родом із дитинства. Усі пройшли через руки і серце учителя. І в долі кожного із нас неодмінно був Учитель з великої літери. Отой найкращий, найулюбленіший, що продовжував нас любити навіть через роки і відстані.
Якось розповів мені односелець Віктор Гончаров про свою учительку. Пам’ять про неї він проніс через усе своє життя. Вже й онуки підростають, а його все бентежить думка про щось невиконане у цьому житті. Вважає, що повинен розповісти людям про звитяжну працю справжньої учительки.
…Далекий 1961 рік. За шкільним вікном легенький травневий вітерець пустотливо грався молодим листям яблунь та струнких білокорих беріз. В класі ж – тиша. Віктор та його однокласники цьогоріч—випускники. Зараз йде урок літератури. Його веде молода учителька Галина Яківна Бурдига. Середнього зросту, струнка, з пишною русою косою, акуратно укладеною на потилиці. Глибокий, вдумливий погляд сірих очей ніби огортає увагою і любов’ю учнів, що сидять перед нею.

Рівно звучить мелодійний голос учительки. Її люблять і дуже поважають, ловлять кожне слово. Дітям надзвичайно цікаво кожен раз дізнаватися щось нове про захоплюючий світ художньої літератури. Учні багато читали, ретельно готувались до уроків. А уроки, звісно ж, готують дитину до майбутнього самостійного життя.
А потім був випуск. Вступ до навчального закладу. Віктор зі своїм однокласником Леонідом Казюком з Воронівець вирішив подати документи до Херсонського суднобудівного технікуму. Сказано - зроблено. Ось уже здали хлопці перший екзамен - письмовий твір з літератури. Віктор залюбки виконав завдання, яке було йому просто до душі. А на слідуючий день…
….Повна зала гамірних абітурієнтів. Їх зібрали для консультації перед наступним екзаменом. Усі чекають голову приймальної комісії. Аж ось і він, поважний чоловік в літах. Поволі стихає гомін. В залі запанувала тиша. Викладач звернувся до присутніх з короткою промовою. Наостанок сказав:
- А хто такий Віктор Гончаров?
-Я.
- Підійдіть, будь ласка, до нас. Хлопець ішов, не відаючи, що чекає його попереду. Викладач обвів присутніх поглядом і сказав, пильно дивлячись на хлопця:
- Ось цей юнак зумів найкраще серед вас написати твір, уміло проаналізував матеріал, дуже логічно виклав свою думку про книгу. Назвіть, юначе, прізвище свого учителя. Ми обов’язково пошлемо подяку у вашу школу за таку результативну підготовку випускників.
- Моя учителька – Галина Яківна Бурдига (на фото ліворуч, поруч її подруги Оксана Архипівна та Анастасія Гнатівна).
Віктор і Леонід здали ще й другий екзамен, але роздумали там учитись, повернулись додому. А в Святецьку школу полинув лист-подяка за хорошу роботу учительки. Та він її вже не застав. По іронії долі, Галина Яківна поміняла місце роботи. Разом із чоловіком, Василем Гавриловичем, перебралася у Старокостянтинів. Можливо, молодій сімї запропонували там квартиру…
Чоловік Галини Яківни, учитель фізкультури, теж прекрасно проявив себе у Святці. Згадаймо, що це був кінець 50-х - початок 60 –х років. Молодий фізкультурник доклав чимало зусиль, щоб наша школа була обладнана абсолютно усім спортивним інвентарем. Популярність Василя Гавриловича серед учнів була аж ніяк не менша, ніж у його дружини. Це подружжя ніби змагалось поміж собою у педагогічній майстерності, у незаперечному вмінні володіти методикою викладання. І до цього часу їхні учні, яким уже за сімдесят, із вдячністю згадують самовідданих педагогів. Учителів з великої букви.
…Пройшли роки. Колишні учні якось зібралися і надумали без попередження нагрянути в гості до Бурдигів у Старокостянтинів. Дуже раді були бачити їх у доброму здоров’ї. Все було: квіти, подарунки, слова вдячності. І радість від спілкування з такими людьми. Бо учитель - то не посада за одержаним дипломом. то - покликання. То - світло душі, щедрість серця, що віддається дітям.
А діти -це оте майбутнє, що чекає нас. Кого раніше, а кого- пізніше. Тож плекаймо в дітях своє майбутнє, вкладаючи в них велику любов і щедрість своєї душі. Тоді нам вернеться сторицею.
З професійним святом хочеться привітати всіх учителів району. Талановитих, слухняних і вдячних вам учнів, творчої звитяги, доброго здоров’я, усіляких гараздів вам, шановні учителі!
Доброслава Ярова, село Святець, осінь 2018 року