Погода

Відколи почалася війна, ми всі, і вчителі, і наші діти стали іншими. Ми зрозуміли, що над нашою найкращою на світі Вітчизною нависла смертельна небезпека. І що ми всі повинні стати на ї захист. Бо йдеться про долю кожного з нас, про долю майбутніх поколінь. Бо наш вибір – це свобода на рідній українській землі. Тож постійно робимо все, що в наших силах, на підтримку наших героїчних українських військових.

От нещодавно ми вкотре організували благодійний ярмарок. Тут можна було придбати запашний хліб випечений нашими юними підприємцями у міні-пекарні «Духмяна скоринка»’, дитячі іграшки, морозиво льодяники, печиво з малюнками, вироби й сувеніри ручної роботи та всілякі оригінальні дрібнички.

Наші маленькі господиньки приготували домашню випічку та різноманітні смаколики. А присутні залюбки ласували смачними солодощами, пили авторські компоти, кисіль та жертвували кошти Збройним Силам України. .Всього зібрали 11 890 гривень.

Все більше горя та сліз несе в наш край клята війна. Повертаються додому на щитах вірні сини України, мужні захисники, звичайні прості люди, щирі, спокійні, добрі, з мирними професіями. Довелося їм взяти в руки зброю, щоб захистити рідну країну від російської агресії.

Ще одна трагічна новина: 29 квітня Теофіпольщина провела в останню дорогу ще одного Героя – Андрія Миколайовича Шведюка з Мар’янівки. Назавжди повернувся додому на вічний спочинок. Назавжди залишиться він 55-річним.

Народився Андрій Миколайович Шведюк 18 березня 1969 року у селі Осники на Лановеччині у селянській сім’ї, виріс працьовитим та кмітливим. Здобув робітничу професію, відслужив армію. Далі доля розпорядилася так, що другою його дружиною стала Марія Миколаївна Сташук з Мар’янівки. Разом ростили його донечку від першого шлюбу Яну та спільну доньку Аліну. Жили, розживалися, хазяйнували.