Як ми повідомляли у минулому номері газети, у вівторок, 27 березня, фура з вантажем Гуманітарного штабу Теофіпольщини відправилася до наших бійців-земляків, і не тільки, на Донеччину. Знову впевнено повели ДАФ ТОВ «Подільське» Володимир та Костянтин Сиверські, а супроводжував вантаж Володимир Яцюк, який тільки що повернувся із Запорізького напрямку.
Проїхали 2600 кілометрів, три доби не спали, повернулися у п’ятницю, 29 березня. Все доставили, виконали свій обов’язок.
Тож про те, як все відбувалося, розказав нам Володимир Яцюк:
– Довантажилися ми у Ланівцях, Вишнівці та Микулинцях на Тернопільщині, то ж всього в нас було до 30 тонн вантажу. З нами їхав бус від Володимира Мосейка, везли вони продукти та автомобіль, такий, як «швидка», на лафеті для бійців 55 ОМБР. Приїхали ми до Костянтинівки вдосвіта, зупинилися перепочити. Тож бачили на свої очі, куди повертаються бійці з позицій. Це холодна, гола, пуста хата, стояло там два дивани, без нічого, а ще піддони, накриті папером. Правда, була там плита, то я її розпалив, бо був приморозок, було дуже холодно. То ми трохи зігрілися та відпочили. В’їхали ми в Костянтинівку, тернопільці зустрілися з бійцями, передали їм автомобіль та продукти. Ми ж, трохи далі, видзвонили та зустрілися з нашим Іваном Кротевичем з Гаврилівки, відвантажили йому та його побратимам продукти та мікси з гостинцями та готовими стравами. Бо ж наготували дівчата з Колок та Новоставець домашні смачні страви. Далі поїхали на Краматорськ, тут зустрілися з вісьмома нашими земляками – з Волиця-Польової, Новоставець, Гаврилівки, Святця, Троянівки, Заруддя. Віддали їм значну частину нашого вантажу, що кому було треба – овочі, продукти, мікси. Дуже були хлопці зворушені, казали, не думали, що за них так переживають земляки. Дякували, що не забуваємо про них. А далі ми поїхали на місце дислокації 3 окремої штурмової бригади, їхали під обстрілами, над нами збивали ворожі дрони, слава Богу, що все обійшлося. Там повністю вивантажилися, виконали прохання командира, треба було їм всього дуже багато. Теж нам дуже дякували. Дуже вони настроєні, ворога розіб’ють, перемога буде. Назад виїхали ми в четвер, повернулися в п’ятницю. А хто ще в чомусь сумнівається, закликаю, беріть участь в акціях нашого штабу, завантажуйте транспорт, супроводжуйте на передову – і не каркайте на диванах. Бо ми і надалі будемо робити свою справу. До самої перемоги.
А в Гуманітарному штабі Теофіпольщини готуються до поїздок на фронт перед великодніми святами.
– Плануємо відправити два буси, – каже Андрій Петринюк, – на Запорізький та Донецький напрямки. Маємо приготувати копченості, домашні страви. Але знову оголошуємо акції по збору овочів, продуктів довготривалого зберігання, закруток в маленьких банках по 0,5-1,0 літра, звісно, в кого ще залишилися. Оскільки будемо виїжджати після вербної неділі, закликаємо господинь спекти по кілька пасочок. Хочемо, щоб поласували бійці великодніми стравами. Бо наближається світле Воскресіння Христове, символ перемоги світла над темрявою, добра над злом. Бо як воскреснув Ісус Христос, так воскресне і наша Україна. Тож разом до перемоги!
Галина Тебенько
