Минулої суботи довелося мені взяти участь у шаховому турнірі з нагоди 80-річчя визволення міста Волочиськ від німецько-фашистських загарбників у березні 1944 року. Зателефонували мені з обласної ради організації ветеранів України, запросили. Я погодився, адже ще з шкільних років у Теофіпольській середній школі захопився цією інтелектуальною грою.

У часи моєї молодості та зрілості це була дуже популярна гра, у будинках культури, закладах позашкільної освіти діяли гуртки та секції. Я професійно займався шахами багато років, коли проживав та працював у міліції у місті Донецьк. Читав літературу, розбирав партії видатних шахістів світу, брав участь в турнірах та змаганнях. Це неймовірно чудова гра, адже вимагає логічного мислення, розвиває пам’ять, такі риси, як наполегливість, цілеспрямованість, волю до перемоги.

І от приїхав я у Волочиськ. Свого часу, у далекому 1963-ому році, я звідси призивався в армію. Місто мене вразило: впорядковане, прекрасні дороги, тротуари, скрізь чистота, порядок. Турнір походив у міському будинку культури, учасників було 20 чоловік. Нас дуже гарно прийняли, відбулася урочиста частина з покладанням квітів до пам’ятника полеглим воїнам за визволення міста.

Я з головою поринув у цю гру, на жаль, у нашому Теофіполі не проводяться турніри з шахів, майже нема кому вже грати. А молодь не долучається до цієї гри, сидить в телефонах, грає в ігри. Мені сумно, що вона не розуміє – найкраща гра це шахи. Тож цих кілька годин я провів з насолодою. Посів третє місце, це хороший результат. Отримав дві подяки: від ради ветеранської організації Волочиської міської громади та від Хмельницької обласної ради організації ветеранів України.

Вважаю за честь, що взяв участь у турнірі, вшанував загиблих у роки найбільш кривавої в історії Другої світової війни.

Микола Гонюк, майор міліції у відставці, ветеран органів внутрішніх справ