Деталі

Категорія: №43 від 26.10.2023 року

Перегляди: 331

Знову горе, знову трагедія, знову страшна втрата. Ця жорстока війна забирає кращих – справжніх патріотів, сміливих, відважних воїнів. Які жили, раділи життю, працювали, турбувалися про свою родину, будували плани на майбутнє. Але запеклий ворог забрав їхнє життя. Цинічно, зухвало, безжально.

У неділю, 22 жовтня, у Воронівцях в останню дорогу провели бійця Сергія Петровича Шевчука. Народився 1978 року у багатодітній сім’ї, був п’ятою дитиною. Закінчив Ланівецьке професійно-технічне училище, працював у місцевому господарстві на різних роботах. Односельці кажуть про нього хороше: був спокійним, доброзичливим, турбувався про своїх батьків Лідію Павлівну та Петра Васильовича, яким вже за 80 років. Та був мобілізований, служив у медичній роті в одному з бойових підрозділів. Перед тим якраз приїхав у відпустку, побув кілька днів вже кілька днів вдома, а тоді поїхав до сина Сергія у Збараж. І там помер. Назавжди йому залишилося 45 років.

Похоронили Сергія Шевчука з військовими почестями на місцевому цвинтарі, як Героя. Бо він Герой, він віддав життя за кожного з нас.

Детальніше: У Теофіпольській громаді попрощалися ще з двома захисниками України