Надрукувати
Категорія: №32 від 09.08.2018р.
Перегляди: 659

І на нашу вулицю прийшло свято
Дуже вдало колись наші пращури давали назву куткам. От вулицю, де я проживаю, назвали Болотом (у радянські часи вона звалася імені Кутузова, хоч яке відношення мав прославлений полководець до Шибени?). Бо ж і справді болота тут було доволі – весною, влітку, як проходив дощ, і восени. Як нещодавно сільська рада перейменовувала вулиці, назвали її Заболотною, бо ж болота не поменшало. Як кілька років тому у сільській раді з’явилися кошти, почали у нашому селі дороги висипати жерствою, бо всі вони були у жахливому стані. Ясно, що це не асфальтована дорога, та все ж таки стало краще для людей. Невисипаними залишилися лише дві вулиці – наша Заболотна, імені Шевченка, недосипали і Покровську коло церкви. Але в цьому році на сесії сільської ради прийняли рішення висипати Заболотну вулицю довжиною 900 метрів, виділили для цього 315 тисяч гривень.


І ось нещодавно підрядником ПП «Білий ключ», яке очолює депутат районної ради Юрій Маркарян, дуже які-сно виконало ці роботи. Але особисто для мене це свято виявилося дещо затьмареним. З’ясувалося, що висипатися буде лише 750 метрів, а не 900, що 150 метрів життєво необхідного відрізка дороги біля мене висипатися не буде, мовляв на це не вистачає жерстви. Боже, як же так? Адже головне для мене, бо ж тримаю худобу, сплачую податок з молока, щоб до обійстя міг під’їхати КАМАЗ з жомом, щоб і тюки можна було підвезти. І останній день сиплють, техніка на місці. Що робити? Вирішую зателефонувати до Юрія Рачиковича, бо ж чула, яка це добра, справедлива людина. І він одразу мене зрозумів, наказав почати висипати цей відрізок. Але жерстви не вистачало, ще треба було 3 КАМАЗи. Я зателефонувала до ще однієї доброї людини, нашого земляка, депутата районної ради В’ячеслава Шведи. У нього на території села зберігався запас жерстви. І він зрозумів мою проблему, дав цих 3 КАМАЗи жерстви, яких не вистачало. Тобто, спільними зусиллями, за кілька годин ці 150 метрів були висипані.
Я щиро дякую цим справжнім людям, бо завдяки їм і я відчула, що на нашу вулицю прийшло свято. Від усієї душі зичу їм міцного здоров’я, достатку, щастя, радості. Хай у вашому серці, мої рятівники, ніколи не вичерпується криниця добра, небайдужості до клопотів людей.
Оксана Онопрійчук,
депутат Шибенської сільської ради