Погода

22 січня мені довелося брати участь в чудових, вже традиційних урочистостях з нагоди відзначення Соборності України – 104-ої річниці ухвалення Акта Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки у 1919 році. На місточку через річечку Жердь, на межі Хмельницької та Тернопільської областей. Було мені на душі світло і радісно, бо це свято всіх поколінь, які століттями боролися за Єдину Соборну Україну, боролися навіть тоді, коли це видавалося примарним. Хоч цей день Соборності був зовсім інакший, ніж раніше. Не таким веселим, але водночас як ніколи переможним і важким. Переможним, бо ми сьогодні соборні як ніколи до того в історії. Бо ця велика, страшна війна зконсолідувала націю, країну, яку вже ніколи не розшматують. Це наше найбільше здобуте досягнення. Радість зливається з болем, бо незмірною ціною воно досягнуте, бо скільки вже найкращих людей, справжніх патріотів, борців за Україну ніколи вже не стануть у живі ланцюги єднання.