Йде страшна, жахлива, страхітлива війна. На бойових позиціях українські військові демонструють зразки хоробрості та незламності, бо ворог має бути розбитий, Україна має бути вільною, має наступити мир та спокій на нашій багатостраждальній українській землі. А ми тут, в тилу, також повинні бути незламними, і хто чим може, підтримувати Збройні Сили України. Бо на них у нас – єдина надія. Тож продовжуємо звітувати перед громадою про внесок у цю велику спільну справу нашого Гуманітарного штабу Теофіпольщини.
Оскільки ми співпрацюємо з потужним волонтерським центром Володимира Мосейка з Тернополя,раді, що 12 січня у Теофіполі відбулося засідання організаційного комітету ради громадських організацій, було узгоджено меморандум про співпрацю між відокремленим підрозділом організації ветеранів УкраїниТеофіпольської територіальної громади, ГО "Єдиний щит", ГО «Тернопільський десантно-козацький рій", Благодійним фондом "Подільсько-Волинська Січ", Благодійним фондом "Віра.Надія.Любов". Тож в рамках реалізації заходів про співпрацю 13 січня отримали від друзів з волонтерського центру Володимира Мосейка вантажний бус гуманітарної допомоги, а назад відправили воїнам на передові воєнні рубежі, під Бахмут та Херсон,повний вантажний автомобіль продуктів харчування,більше 2-х тонн, які зібрали мешканці селища та сіл нашої громади. Про це хочу розказати докладніше.
Ми звернулися до представників нашого штабу із проханням організувати збір продуктів – овочів, яблук, закруток, печива. І в дуже короткий строк, за день-півтора, люди все приготували, позносили, а ми у четвер, 12 січня, попривозили все це на базу штабу – ТОВ «Подільське». Тобто, привезли ми продукти з Шибени, Гаївки, Борщівки, Гаврилівки, Бережинець, Колок, з Теофіполя. Всім людям, які долучилися до цієї справи, щиро дякуємо, бо самі ми б нічого не зробили. От в Колках господині приготували відра вареників та салатів, в Шибені та Гаївці – багато випічок (на фото).
Ось що нам розповіла представник нашого штабу в Шибені Зоя Нікітук:
- Я знала, що в Шибені та Гаївці є багато добрих, щирих, доброзичливих людей, але що вони настільки прекрасні, настільки милосердні, - в цьому я ще раз переконалася. Подзвонили мені з штабу у вівторок, 10 січня, сказали, що треба нашим хлопцям під Бахмутом та Херсоном на старий новий рік передати гостинці, бажано печиво. Я звернулася в Гаївку до Нелі Воронюк та Валентини Левчунь, вони організували все село, кожну хату. Мішок муки їв надав наш фермер Віктор Стецюк, кожна хата або давала продукти, або пекла, давала яблука. Щиро всім цим добрим людям дякую. І в Шибені багато людей відгукнулося на наш заклик. В основному пекли зі своїх продуктів, хто не міг, приносив куплене печиво. Ще в нас було трохи муки, яку нам дав на вареники підприємець, наш земляк В'ячеслав Шведа, ми її пороздавали. Хочу таки назвати цих людей, бо вони того варті. Це молоді дівчата Ганна Хоптяна, Ганна Видаєвич, Лілія Морозюк, Ніна Шведа, дуже вони переживали, чи вийде, а понапікали по два ящичків печива. Це наші господині Ганна Мельничук, Ганна Ярем'юк, Галина Єднобик, Віра Толопко, Валентина Левчунь, Галина Герасимова, Зоя Домчук, Мирослава Дем'янюк, Надія Домчук, Ганна Главацька, Валерія Балюк, Раїса Вівдич, Надія Замах, Тетяна Іванюк, Валентина Чорнобрива, Аліса Стецюк, Лідія Мойсєєва, Ганна Похалюк, Ольга Гринюк, Галина Левчунь,Марічка Главацька, Людмила Чуб'юк, Марія Шмигун, Тетяна Копаненко, Ольга Саркіз, Ганна Зарічна, Лариса Левчунь, Тетяна Тебенько, Ніна Ткачук, Оксана Онопрійчук, Стефа Шведа, Ольга Бурлак, Наталія Банащук, Тетяна Карп'юк. А ще приносили куплене печиво Іван Рожук, Василь Хоптяний, вчителька-пенсіонерка Люба Терентіївна Таранська, Павло Демчук, Ніна Шевчук, Наталія Главацька, Іван Щведа, Олександр Шведа, Галина Воробчук, Катерина Ткачук, Марія Стецюк, Павліна Петрук, Галина Стецюк. Ще люди зносили закрутки, цибулю, чай, яблука. Тож роблю висновок – які хороші в Шибені та Гаївці люди! Адже кожного місяця ми відправляємо по два буси продуктів нашим хлопцям на фронт. То невже ми не варті, щоб у Шибені була середня школа, дитячий садок, амбулаторія?! Дуже це нас, які живемо майже за 20 кілометрів від Теофіполя, болить!
Тож роботу, яку ми спільно робимо, будемо продовжувати робити. Бо в нас тут, в тилу, свій фронт, це наш внесок у перемогу. А гуманітарну допомогу від Володимира Мосейка, а це одяг, памперси, медичне обладнання, роздамо нашим людям, які цього потребують.
Хочу подякувати і нашим ветеранам, які 13 січня допомогли нам завантажити до волонтерського центру Володимира Мосейка вантажний автомобіль із зібраними продуктами. Тож всім низько вклоняюся – за добрі серця, за працьовиті руки, за віру в перемогу. Якщо хтось ще хоче долучитися до нашого руху, цілодобово можна звернутися до ТОВ «Подільське», де знаходиться база штабу. Бо наша підтримка дуже потрібна Збройним Силам України. Переможемо разом!
Анатолій Козак, голова Гуманітарного штабу Теофіпольщини