Надрукувати
Категорія: №36 від 08.09.2022 року
Перегляди: 266

Здається, зовсім недавно, а вже пройшло десять років, як ми писали про Оксану Петрівну Бушинську , вчительку Шибенської середньої  школи. А вже дев'яноста золота осінь стукає до неї у віконечко.  Відзначає аж два дні свого народження, 9 вересня записана в паспорті, а насправді народилася на другу Пречисту, 21 вересня. Хоч ще більше дошкуляють їй хвороби, хоч вже майже не бачить, сковує їй спину, руки та ноги, та має світлий розум, напрочуд дивовижну пам'ять. Тож зустрічає свій поважний ювілей з вірою та надією у перемогу України, вірою в її історичну місію, в її роль у зміні світової геополітики. Бо вчителька, спочатку закінчила Бережанське педагогічне училище, навчала дітей у початкових класах, потім заочно здобула вищу освіту на історичному факультеті Кам'янець-Подільського педагогічного інституту.

Стала Теофіпольщина для Оксани Петрівни другою Батьківщиною, поїхала сюди за своїм чоловіком Володимиром Бушинським.  Більше десяти років працювала вчителем початкових класів у Колісецькій восьмирічній школі, а з 1967 року аж до виходу на пенсію вчителювала у Шибенській середній школі. Спочатку також навчала дітей писати, читати та лічити, потім викладала історію. Як розказують її учні, а класи тоді були великими, всім однаково приділяла увагу, завжди вражала своїми знаннями, ерудицією, не було такого, чого б вона не знала, не прочитала. Була справедливою, розсудливою, врівноваженою, доброзичливою, щирою та ніжною, як мати. А ще мала багато талантів у руках – шила, вишивала, в'язала. І як вона все встигала!

Галина Тебенько