Погода

У Всесвітній день вишиванки, який відзначався 19 травня, коли триває україно-російська війна, коли йде запекла боротьба за Незалежність України, українці вкотре підтвердили, що вишиванка була і залишається символом нескореності українського народу. Що вишиванка — це не тільки прадавня частина гардеробу нашого народу, що передавалась нащадкам та служила оберегом для його власника. Що сьогодні, як і колись, вишита сорочка є надважливою річчю для кожного українця. Може, хтось не знає, що в минулому вишиванка була підставою для цькування, що вона рятувала в голодомор (її обмінювали на хліб), що її закопували в землю, аби зберегти для майбутніх поколінь, бо вважалась найдорожчим предметом в родині.

Відомого українського мовознавця, письменника і дисидента Бориса Антоненка-Давидовича, автора книги «Як ми говоримо», що стала підручником справжньої української мови 20 сторіччя, в 1937 році заарештували за те, що він співав українські пісні, говорив, що Україна зможе повноцінно розвиватися тільки тоді, коли відділиться від Радянського Союзу та за те, що носив вишиту сорочку. Спочатку його було вислано до Сибіру на десятки років, а потім піддано до довічного ув’язнення. Справжня ж його «провина» полягала у відмові русифікувати словники української мови. Вишиванка для Бориса Дмитровича була способом самовираження власної свободи та символом непокори. Коли його перший раз судили, він попросив дружину принести в залу суду вишиванку і одягнув її, аби всі побачили, що саме українця судять.

І хоч в нашій країні триває воєнний стан, патріотично налаштовані жителі нашої громади долучилися до відзначення Всесвітнього дня вишиванки. Як от вчителі та учні Базалійської ЗОШ І-ІІІ ступенів. Нагадаємо, що з початку війни саме школа стала центром волонтерського руху у селищі, де вчителі, працівники школи, старшокласники, батьки, переселенці плели маскувальні сітки, ліпили вареники та пельмені, готували голубці, котлети, смажили капусту, пекли м'ясо, пиріжки, робили тушонку. Бо всі хотіли внести свою частку у перемогу, підтримати наших мужніх бійців.

  • Цього дня, - розказує директор школи Ірина Герасімюк, - ми прийшли на роботу у вишиванках (на фото), прийшли наші учні, діти-переселенці. У нас тут дуже гарно, біля дитячого майданчика ми вже висадили розсаду чорнобривців, пом'яків, інших квітів у формі та кольорах нашого герба і прапора. Наш педагог-організатор Людмила Фурса прочитала дуже гарний вірш про вишиванку. Першокласниця Кароліна Струкова заспівала першу стрічку славетної пісні «Ой, у лузі червона калина», а ми її підхопили, це було просто неймовірно. Далі всі ми перейшли до міського будинку культури, під мелодію пісні «Стефанія», переможця Євробачення-2022, взяли участь у флешмобі. Було дуже гарно, зворушливо, всі ми відчували гордість, що ми - українці, що нас нікому і ніколи не здолати, бо ми – вільні люди, у нас є свобода.

Та і вчителі, і учні хочуть, аби настала перемога, аби навчальний процес був стаціонарним, повноцінним, бо ж дистанційне навчання – це ж зовсім не те. Але так неодмінно буде. Україна переможе.

А.Джус