Надрукувати
Категорія: №20 від 19.05.2022 року
Перегляди: 345

Ніхто не в змозі зупинити час. Те, що було, залишається історією, залишається у нашій пам'яті. І вже 77 років віддаляє нас від перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років, найстрахітливішій війні в історії людства. Війни, яка забрала більше 10 мільйонів життів українців, війни, яка принесла найбільше руйнувань на території нашої держави. І тепер воєнний злочинець путін намагається привласнити перемогу над нацизмом у Європі виключно росії, всіляко применшуючи роль українського народу у перемозі Антигітлерівської коаліції над нацистською Німеччиною. Більше того, у час, коли росія вже третій місяць веде жорстоку, загарбницьку війну проти України, путін цинічно привітав ветеранів та громадян України з Днем Перемоги, побажав «мирного та справедливого майбутнього». При цьому заявив, «що сьогодні загальний обов'язок  - не допустити відродження нацизму, який приніс стільки страждання людям різних країн». Але ж  ми тепер добре знаємо, що ця божевільна людина очолює фашистську країну, яка несе горе та розруху не тільки Україні, а й загрожує усьому світові.

В таких умовах ми зустріли День пам'яті та примирення, День перемоги. А ветеранів Другої світової війни, учасників бойових дій на Теофіпольщині залишилося лише троє. Це Ганна Антонівна Дишлевська-Антощук з Новоіванівки, Абрам Рувинович Діхтяр з Базалії, Андрій Йосипович Семенюк з Колок. Послав їм Бог довге життя, пережили вони страшну війну, зазнали голоду та злиднів післявоєнного часу, щиро вірили у краще майбутнє, тяжко працювали, віддавалися роботі, ростили дітей та внуків, зустріли Незалежність України. І ніхто не міг подумати, що росія розв’яже війну  проти України, буде вбивати, катувати, грабувати, просто все знищувати.

За доброю традицією напередодні свята до ветеранів завітали Теофіпольський селищний голова Михайло Тененев, голова відокремленого підрозділу організації ветеранів України Теофіпольської  територіальної громади Володимир Кобера та голова ради ГО «Теофіпольська спілка ветеранів та пенсіонерів органів внутрішніх справ «Єдиний щит» Анатолій Стучинський.  Михайло Тененев від селищної ради вручив ветеранам квіти та грошову допомогу, Володимир Кобера та Анатолій Стучинський передали продуктові набори – від народного депутата України Олени Копанчук, народного депутата України VI- VIIскликань, директора СТОВ «Волиця»  Василя Кравчука,  депутата Хмельницької обласної ради Віктора Лебединського, депутата Хмельницької районної ради Андрія Петринюка.

Спочатку поважні гості навідали Ганну Антонівну Дишлевську-Антощук. Йде її вже 96-й рік та має добру пам'ять та світлий розум, вийшла до людей, прийняла вітання та подарунки. Дякувала, журилася, що ж то воно таке робиться, як так може бути. До привітань долучилася і староста Людмила Бишук. Всі разом зійшлися на тому, що в Україні має запанувати мир, перемога буде за нами, а Ганна Антонівна хай ще живе довго, хай побачить, як воно буде далі.

Абрама Рувиновича Діхтяра привітали разом з директором Базалійської ЗОШ І-ІІІ ступенів Іриною Герасімюк, старостою Катериною Ткачук та головою первинного ветеранського осередку Катериною Чичевич. 30 листопада минулого року ветерану виповнилося 100 років. Пройшов усю війну, визволяв Україну, Молдову, Болгарію,Югославію, Угорщину, Австрію. Все пам'ятає – і що, знову війна? А були ж братами! Як з цим можна змиритися, як простити! Нема прощення і ніколи не буде. То Путін вітає ветеранів України і пішов на них війною? А через благодійний  фонд Хесед-Бешт Абраму Рувиновичу передали з Ізраїлю подяку за участь у Другій світовій війні та пам'ятну медаль «75 років Перемоги у Другій світовій війні».

Чекав на гостей Андрій Йосипович Семенюк. Має вже 96 років, дає собі раду, ще їздить червоною «Нівою», поїхав у Теофіполь, у «Сонечку» скупився, стіл накрив, почастував гостей. Підтримала його і староста Наталія Щерінська. Була щира розмова: про Україну, про росію, про світ, який надав нам нечувану допомогу. Тож перемога буде, бо з нами Бог, добро переможе зло.

Важко сприйняти ветеранам Другої світової війни, те, що тепер відбулося. Бо такого не мало бути. Але це сталося, бо путін вирішив знищити Україну. За те, що ми хочемо жити в мирі, за те, що ми хочемо жити краще, ніж живуть люди в російській глибинці. Та Україна переможе!

А.Джус