Всі хочуть тепла та любові

Це я про домашніх тваринок, котиків та собачок, які у цю холодну зимову пору не мають домівки, не мають турботливих господарів. Тож мерзнуть, перебиваються з голоду. А де такі беруться? Або хтось вивозить, підкидає, або народжуються безпритульними. Добре, коли зустрінуться їм щирі, милосердні люди, які заберуть до себе, де вони будуть доглянутими, ситими, здоровими, де їх просто будуть любити.

Нещодавно стала свідком щасливого завершення поневірянь симпатичного рижого котика. Хтось підкинув його до базарних павільйонів на кооперативній площі в Теофіполі. Шкодували кошеня жіночки-підприємці, підгодовували. Забрати до себе додому не могли через різні причини, а вже прогнозували сильні морози.  Та минулого четверга знайшли добродійку, яка просила не називати її імені. Бо ж всякі є люди, є недобрізні, агресивні, жорстокі. Погодилася ця пані забрати Рижика, хоч є вже в неї вдома і котики, і собачки. Казала, що одразу скупає малятко, дасть таблетку від глистів. І забрала. Віримо, що знайшов малий свою домівку, що йому просто пощастило.

А ось ще одна історія, у якої, сподіваємося, також буде щасливий кінець. Чимало клопотів друзі наші менші  принесли  у ці передноворічні дні і нашій колишній колезі Людмилі Довганюк, яка проживає  на цукровому заводі по вул. Юності,2.  У пїд'їзді її будинку  народилося аж 10 цуценят. Люди, які проживають тут, виявилися милосердними - підгодовували їх, прибирали. Але настали морози і треба було кудись їх дівати. Отож, Людмила разом із своїми сусідами Ольгою Пасічник та  Наталією Файчук взялися шукати  їм господарів. Найперше, звернулися  до людей у соцмережах.  Подзвонили і в  обласне товариство  по охороні та захисту тварин. Тут натрапили на дуже чуйну  жіночку Олену,  на жаль, прізвища не знають. Вона підключилася їм допомагати. Вже наступного дня попросила відправити три «хлопчики» у Хмельницький.  І знову проблема: як це зробити? Обдзвонила Людмила чимало знайомих чи бувало не їдуть до обласного центру. Зголосився допомогти Олег Щирба, який попросив шофера рейсового автобуса  Сергія Сарайкіна зробити  цю добру справу. І Сергій раненько забрав коробочку із цуценятами й завіз по місцю призначення. А там вже  Олена, як виявилося потім, своїм власним автомобілем розвозила їх  замовникам. Хочеться щиро подякувати усім цим людям за їх  людяність, велике серце і добру душу.

 Ще семеро  маленьких чудових цуценят чекають своїх господарів. Хочеться вірити, що вони знайдуться найближчим часом.

А.Джус