Безмірна втрата
Не стало Ніни Марківни Ткачук. Не стало ветерана педагогічної ниви, подвижниці, яскравої особистості, талановитого педагога, сильного керівника освітянської галузі Теофіпольщини. Не стало людини з активною громадянською позицією, яка завжди, і коли працювала у районному відділі освіти, і коли вже була на пенсії, вболівала за розвиток освіти, відстоювала доцільність збереження освітніх закладів, інтереси вчителів, як головного інструменту освітнього процесу, надання якісних освітніх послуг. Ніколи не боялася висловити свою позицію, навіть якщо це йшло врозріз з точкою зору керівників району.
Дуже болісно сприйняла курс теперішньої Теофіпольської селищної ради на жорстку оптимізацію освітніх закладів, на знищення сільських шкіл. До останнього, з усіх сил боролася за збереження Коров’єнської гімназії, адже досконало знала освітнє законодавство, критерії якісної освіти, була переконана, що цей заклад повністю їм відповідає. А ще не терпіла невігластва, користолюбства та марнославства, не могла визнати сумнівних джерел успіху.
Понад усе любила своє Коров’є, поважала людей праці,була одним з організаторів відзначення 600-річчя першої писемної згадки про село. А ще була палкою прихильницею нашої газети.
Тож сумуємо, з болем у серці сприймаємо цю безмірну для громади втрату. Висловлюємо співчуття синам В’ячеславу та Олегу та їх сім’ям, родичам та близьким покійної. Хай її душа упокоїться на небесах, а ми будемо берегти пам’ять про неї.
Галина Тебенько
З сумом сповіщаємо, що на 71-ому році раптово пішла із життя ветеран педагогічної праці, відмінник освіти України, колишній начальник районного відділу освіти Ніна Марківна Ткачук.
Де б не працювала – вчителем Турівської та Теофіпольської школи № 1, інспектором відділу освіти, начальником відділу освіти та начальником господарської групи – зарекомендувала себе високопрофесійним спеціалістом, відповідальним, відданим справі виховання та навчання підростаючого покоління фахівцем.
За її ініціативи відкрили школи нового типу, профільні класи, класи з поглибленим вивченням предметів. Працювали опорні школи, школи передового педагогічного досвіду, організовувались педагогічні виставки та науково-практичні конференції.
На базі району постійно проводились обласні семінари керівників шкіл, спеціалістів та методистів. Ніна Марківна не лише підтримувала інноваційні починання в освітньому просторі, а й сама була творцем нового, сміливим експериментатором.
За плідну, сумлінну працю вона була нагороджена грамотами обласного управління освіти та Міністерства освіти і науки України.
Брала активну участь у громадському житті району.
Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким покійної, нехай свята земля буде її пухом.
Відділ освіти, молоді та спорту Теофіпольської селищної ради
Профспілкова організація працівників освіти Теофіпольської територіальної громади
Педагогічний колектив Тефіпольської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 щиро сумує з приводу передчасної смерті ветерана педагогічної праці Ніни Марківни Ткачук. Адже розпочинала свою професійну діяльність на посаді старшої піонервожатої у нашій школі. Вона була хорошим організатором, творчим педагогом, її поважали колеги та любили учні.
Висловлюємо сердечні співчуття рідним та близьким, а покійній хай рідна земля буде лебединим пухом!
Коли з життя йдуть подвижники, коли з життя йдуть справжні вчителі, організатори освітньої галузі – змиритися з цим неможливо, у це просто не можна повірити. Та є одна правда – Теофіпольська громада, освітянська спільнота понесла велику втрату – раптово відійшла у засвіти Ніна Марківна Ткачук, яка уособлювала собою ціле покоління освітян Теофіпольщини, була однією з когорти великих будівничих освітянської галузі району.
Спочивайте з миром, наша незабутня колего та наставнице! А ми про вас завжди будемо пам’ятати!
Педагогічний колектив Гальчинецької ЗОШ І-ІІІ ступенів
Ми вас ніколи не забудемо
Гострим болем у наших серцях відгукнулася звістка про передчасну смерть Ніни Марківни Ткачук. Бо ж сім років працювала вчителькою російської мови та літератури у нашій Турівській восьмирічній школі, була нашим класним керівником у 5-8 класах. Як ми її любили! Була енергійною, на роботі просто горіла, блискуче проводила уроки, організовувала цікаві виховні заходи, ми виступали на районних конкурсах та святах. Пригадую, як власноруч шила нам спідниці до української форми, як клеїла з паперу жилетки. Ми були однією сім’єю, вона піклувалася про нас, як про рідних. І коли її забрали від нас на підвищення інспектором у районний відділ освіти, вона ніколи про нас не забувала, розпитувала про кожного, хто де вчився, де працював, як склалася наша доля. Не забувала про нас, про нашу школу, коли стала начальником районного відділу освіти, начальником господарської групи, і коли вже була на заслуженому відпочинку.
Ще зовсім недавно ми з нею розмовляли, вона раділа, що працює наша Турівська ЗОШ І-ІІ ступенів, що школярі Турівки та Червоної Дубини здобувають тут якісну освіту. А далі – чорна смуга, підступна хвороба, яку вона, сильна духом, не змогла подолати.
Ми вас ніколи не забудемо, дорога наша Ніно Марківно! Ваш світлий образ педагога за покликанням, простої, справедливої, мудрої, порядної, безкорисливої людини, назавжди залишиться в наших серцях.
Антоніна Гуменюк, Турівський сільський староста
