Погода

Подружилися, загартувалися,

 

прощалися зі сльозами

 

Це про учасників наметового табору козацького вишколу «Подільсько-Волинська Січ-2021», який завершився у понеділок, 16 серпня. Впродовж тижня дівчатка та хлоп’ята з Хмельницької, Тернопільської, Кіровоградської, Луганської, Рівненської та Івано-Франківської областей гартувалися фізично та духовно, навчалися виживанню без комфортних умов, без світла, без інтернету. І це, як виявилося, було прекрасно. Бо ж навчилися жити по внутрішньому розпорядку табору, стали організованими, дисциплінованими. Казали юні козаки, що цей час був просто незабутнім, адже навчилися навикам таборування, розпалювання вогнища, самодопомоги при різноманітних ураженнях. Навчилися стрілецькій підготовці, розбирали та складали на швид-кість АК, опанували ази військового рукопашного бою. Відвідали меморіальний музей «Молотківська трагедія», побували на екскурсії у Збаражі. А ще грали у футбол, змагалися у козацьких забавах, купалися у ставку, співали на вечірній ватрі старовинних козацьких пісень. Смачними були страви, які готували кухарі на справжній польовій кухні. Тож всі отримали море незабутніх вражень.


Чи ж могло бути інакше? Звісно, ні. Адже організаторами вишколу вже втретє стали наказний отаман Тернопільського крайового коша Українського козацтва генерал-хорунжий Володимир Мосейко, досвідчені бійці з ГО «Тернопільський козацько-десантний екологічний рій». Це подвижники, патріоти, волонтери, які роблять дуже багато для того, аби молоде покоління відчувало себе українцями, готовими стати на захист молодої незалежної Української держави.
Також варто нагадати, як виник наметовий табір у Лисогірському лісовому масиві. Аби проводити козацькі вишколи, необхідне було місце для таборування. Тодішній голова Теофіпольської районної ради виступив з ініціативою збудувати у Лисогірському лісі наметовий табір, загородити його територію, встановити 5 вартових веж. Тож у травні 2019 року Теофіпольська районна рада на чолі надала в оренду ГО «Тернопільський козацько-десантний екологічний рій» земельну ділянку у лісі поблизу Лисогірки. Підтримали Андрія Петринюка, долучилися до будівництва директор СТОВ «Святець» Василь Мастій, тодішній директор Філії «Рідний край» ПрАТ «Зернопродукт МХП» Володимир Прокопчук, голова ФГ «Кунчанський» Володимир Пицюк, керівник відділку ТОВ «Україна-2001» (село Воронівці) Микола Снігур. Та основне навантаження по будівництву табору взяв на себе трудовий колектив КП «Теофіпольлісвод» на чолі з тодішнім директором під-приємства Володимиром Богачем. Тут за короткий час був виконаний великий фронт робіт і вже 6-11 серпня тут відбувся козацький вишкіл «Подільсько-Волинська Січ-2019».


Отож, у понеділок, 16 серпня, на прощання до учасників табору завітали Теофіпольський селищний голова Михайло Тененев, його заступник Валентина Бабак, депутат обласної ради Віктор Лебединський, депутат Хмельницької районної ради Андрій Петринюк. Спілкувалися з керівниками табору та дітьми, обіцяли сприяти розбудові табору. Михайло Тененев та Валентина Бабак подарували дітям пам’ятні сувеніри – чашки до 30-річчя Незалежності. Віктор Лебединський привіз хліб, печиво, булочки (до речі, робив це щодня), пообіцяв, що буде вирішувати питання фінансування табору «Подільсько-Волинська Січ-2022» з бюджету Хмельницької обласної ради Андрій Петринюк надав 40 літрів пального для автомобіля «Газель», аби цього дня відвезти дітей з Лисичанська до Тернополя на поїзд, а напередодні, в неділю, коли проводився у Молоткові міжрегіональний фестиваль «Молотківський лелека», 50 літрів пального, аби привезти сюди артистів з Тернополя.
А отаман Володимир Мосейко сказав нам таке:
- Спільними зусиллями ми провели цей вишкіл, всім дякую за підтримку. Але нам треба ще багато зробити, головне – це свердловина, аби в нас була своя вода. Ще треба збудувати будиночок для охорони, нові туалети. Зрозуміло, що табір – це виживання на природі, козацький гарт, але має бути трохи комфортніше. Вважаю, що ми робимо дуже потрібну справу, об’єднуємо Схід та Захід. Знаєте, що об’єднало Південь та Північ Сполучених Штатів Америки, коли закінчилася громадянська війна у другій половині ХІХ століття, коли всюди рискали банди та вбивали людей? А зупинив цю криваву ворожнечу дитячий туризм. Тому переконаний, що і Україну об’єднають саме діти. Тому ми будемо продовжувати це робити, залучати до нашого вишколу все більше козацьких роїв зі Сходу.
Прощалися, обіймалися, плакали. Казали хлопчики та дівчатка, що обов’язково повернуться сюди знову. Хоч суворі були інструктори, але справедливі. Хоч всім не раз доводилося виконувати вправу на віджимання та разом дружно скандували: «Дякуємо за науку!»
Галина Тебенько