Надрукувати
Категорія: №24 від 14.06.2018р.
Перегляди: 810

Ось від чого загинули бджоли


До редакції звернулися пасічники з Колісця та Ільковець, у яких 3-4 червня масово загинули бджоли. Люди стверджують, що це сталося внаслідок обробітку пестицидами крайніх меж озимого ріпаку, які цвіли, на площах Ільковецького відділку філії «Рідний край» ПрАТ «Зернопродукт МХП». Ще бджоли загинули у пасічників з Гаврилівки, Дмитрівки, Кунчі, а також у ФГ «Кунчанський».
Нагадаємо, що у «Житті Теофіпольщини» за 26 квітня цього року було опубліковане повідомлення головного спеціаліста Дерпродспоживслужби у Хмельницькій області Марії Ярош. Там чітко було вказано, що відповідно до чинного законодавства, забороняється проводити оранку та будь-яким іншим чином руйнувати медоносні угіддя, застосовувати засоби захисту, стимулятори росту, мінеральні добрива та здійснювати будь-які роботи, що можуть призвести до фізичного знищення бджіл під час медозбору. Фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, зобов’язані не пізніше за три доби до початку обробки попередити про це пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до 10 кілометрів від оброблюваних площ. Після отримання повідомлення про майбутню хімічну обробку, бджоляр повинен до її початку вивезти в безпечне місце або забезпечити ізоляцію бджіл у вуликах на відповідний термін токсичної дії конкретного пестициду. Ще Марія Ярош наголошувала, що немає абсолютно безпечних пестицидів для бджіл, що взаємоповага між агропідприємствами та бджолярами, врахування ними інтересів одне одного – запорука отримання щедрого та якісного врожаю.


Ось що розказав нам один із постраждалих пасічників з Ільковець, депутат районної ради Олександр Голодрига:
- Спочатку тривогу забили пасічники з Колісця, в них почали масово сипатися бджоли 3 червня. Всього ж збитків зазнали 25 пасічників з Колісця, Ільковець, Гаврилівки, Дмитрівки та Кунчі. , загинуло 571 бджолосімей. Ми викликали поліцію, понаписували заяви, а також працівників управління Держпродспоживспілки, які відібрали зразки загиблих бджіл. Звернулися і до головного агронома відділку, правда говорив він з нами зухвало, повівся з нами по-хамському, мовляв, обробляли стручковий ріпак безпечними засобами, які претензії. Хоч нас ніхто не попереджував про майбутню хімічну обробку ріпаку. Побували ми і на прийомі у директора філії Володимира Прокопчука. Ми практично вже не отримаємо доходу, не візьмемо того меду, що мали б взяти, хоч би відновити бджолосім’ї. І ми, і керівник господарства чекаємо на висновки лабораторних аналізів з Хмельницького. Ми чесною працею хочемо щось заробити, і ніхто не має права нам у цьому шкодити.
Начальник сектору превенції відділення поліції Олег Федорук так прокоментував ситуацію:
- Дійсно, до нас звернулися пасічники із заявами, ми зареєстрували їх як звернення громадян. З філії «Рідний край» нам представили документи, що обробляли стручковий ріпак, бджолам це не могло зашкодити. Оскільки спори між бджолярами та суб’єктами господарювання відповідно до Закону України «Про бджільництво» вирішуються у судовому порядку, і не всі пасічники представили документи на пасіки, розглядати цей конфлікт не відноситься до компетенції поліції.
А начальник Теофіпольського районного управління ГУ Держпродспоживслужби у Хмельницькій області Павло Шевчук розказав нам таке:
- Відібрані зразки загиблих бджіл ми відправили на дослідження до Хмельницької регіональної Державної лабораторії Держпродспоживслужби. Чекаємо результатів, хоч при попередньому огляді ознак інфекційних хвороб не виявлено, це вказує, що загинули бджоли від отруєння.
Отож, при веденні підприємницької діяльності потрібно поважати права один одного, нікому не шкодити, здійснювати свою діяльність у відповідності до чинного законодавства. Бо ж вже коли верстався номер, Павло Шевчук повідомив таке:
- Нам щойно надійшов висновок експертизи. У досліджених комахах виявлено речовина лямдо-циголотрин, яка є діючою препарату «Борей» і викликає сильне отруєння бджіл. Це дуже високотоксична речовина, її застосування передбачає серйозні заходи безпеки, в тому числі обмеження льоту бджіл на 120-140 годин.
А.Джус