Погода

 «Життя Теофіпольщини» -

найбажаніший гість у моєму домі

Нещодавно моїй улюбленій газеті «Життя Теофіпольщини» виповнилося 90 років. Отож, найперше вітаю її працівників із такою поважною датою. Зичу всім її творцям, колишнім і сьогоднішнім, доброго здоров’я, успіхів у нелегкій праці, нових творчих здобутків. Без перебільшення скажу, що відколи живу на Теофіпольщині, ра-йонна газета була і залишається найбажанішим гостем у моїй оселі. Я не тільки її читаю, але й чимало літ дописувала до неї. Звичайно, я не журналіст, отож писала, як вміла. Оскільки росіянка, то писала суржиком, хотіла все розказати достеменно, отож виходило чимало. Але працівники редакції терпеливо читали мої листи і опрацьовували їх. Отож в газеті виходили гарні замітки про моїх односельців, про все, що відбувалося в селі, про успіхи господарства, воїнів-афганців за що я їм дуже вдячна.

Не раз я брала участь у різних конкурсах, які оголошувала газета, одержувала призи, подарунки. Працівники редакції не забували вітати мене з днем народження. Писали й про мене, про моє нелегке життя, про мою сім’ю. Не раз перечитую статтю Лідії Пейди «Серце, сповнене любові». Вона гріє мою душу і серце. Вдячна за все я і Андрію Рудюку, Валентину Дузяку, Людмилі Довганюк, Тадеушу Островському,Володимиру Рубашевському. А ще теперішньому редактору Галині Тебенько, яка приїжджаючи у Михиринці, не обминала моєї хати, вважала мене достойною її уваги, бо я справді,без перебільшення є щирою прихильницею районної газети.
Пишу я і вірші, а ще багато за своє життя вишила картин, в т. числі і портрет Тараса Шевченка, Герб України. Отож, хочу щиро подякувати тим, хто мене підтримує. Найперше своїй дочці Марії та Ользі Яремко, Карині Дубенюк, які всі мої вірші і картини помістили в Інтернеті, отож люди могли їх бачити і читати, висловлювали мені свою вдячність. Я людина, яка щиро вірить у Бога, отож вірші пишу на цю тему, а ще щиро молюся за всіх рідних і близьких, в тому числі і за працівників редакції. Свої вишивки також дарую дітям і внукам, іншим добрим людям.
Шановні працівники редакції! Ваша газета дуже змістовна і цікава, без неї я справді не можу жити. Я всіх вас дуже люблю і поважаю і ціную ваш нелегкий труд. І ще раз щиро дякую вам за те, що ви не забуваєте простих трудящих людей, пишете про них з повагою і любов’ю. Дякую за подарунок з нагоди 90-річчя виходу першого номера газети. Хай Бог вам в усьому допомагає.
Антоніна Мельничук,
с. Михиринці

Від редакції.
Шанована Антоніно Микитівно! Ми вже вкотре вдячні вам за теплі слова на нашу адресу. Хай і вам дає Бог добре здоров’я і довгих років життя. І в знак нашої глибокої вдячності ще раз друкуємо ваше фото і фото вишиванок.