Надрукувати
Категорія: № 10 від 11.03.2021 року
Перегляди: 545

До редакції надійшли звернення жителів  села Коров’є, вчителів,  батьків учнів Коров’єнської  гімназії,  яку влада  хоче закрити. Про свою  рішучу незгоду з  такими намірами заявили  і під час громадських  слухань 4 березня.  Переконані, заклад  має  право функціонувати і надалі, бо ж надає своїм учням якісні освітні послуги.

Ми, жителі села Коров’є, що на Теофіпольщині, закликаємо владу громади відповідальніше ставитись до проблем, які вона сама створює в селі.
Наше село має віковічну історію. Перша згадка про нього, як підказує Вікепедія, відбулася в 15 столітті. За всю історію існування назва села теж мінялася. Якщо вважати, що село – це частина «кревного» майна князя литовського Вітовта, яке він подарував своєму племіннику, то про етимологію назви села можна посперечатися, аби село не називалось на російський манер. Але мова не про те.
Людей цікавить, чому таке недбало байдуже є ставлення влади до села і до людей в селі.


Вся соціальна інфраструктура, яка існує в селі, створювалась великими зусиллями громади. До прикладу, цукровий завод було побудовано в 70-роки минулого століття на земляних масивах села, але чомусь його було названо… Теофіпольським. Ліцей, первинна його назва «Коров’єнське СПТУ» теж став Теофіпольським ліцеєм. Автозаправки, очисні споруди цукрового заводу – все, що розмістилось на наших полях існують не під іменем села.
Але мова зараз йдеться про те, як влада намагається вирвати душу села, а саме ліквідувати місцеву загальноосвітню школу.
Ми, сільчани, вже неодноразово відстоювали існування цього закладу. І зараз вкотре нагадуємо владі, що наша школа цілком самодостатня. Є проблеми, але вони вирішувані. Цей заклад - це як монументальний пам’ятник великому патріоту, господарю, політику Василю Корнійовичу Шуляку. Це завдяки особисто йому в селі було відновлено історичну справедливість – відновлено в селі школу, яку зруйнували так звані «господарі» району.
Ми, жителі села, вимагаємо державного ставлення до підростаючого покоління.
Батьки та жителі села Коров’є

 

Ми, батьки учнів Коров’єнської гімназії, жителі села, вчителі та працівники гімназії та дитячого садка обурені діями влади новоствореної Теофіпольської ОТГ , які спрямовані на закриття нашої гімназії. Ці люди, які приймали присягу служити народу, бо є державними службовцями і отримують заробітну плату від нас – платників податків, намагаються знищити сільський навчальний заклад. Це необдумане рішення просто не вкладається в голові. Це що – децентралізація? Це розвиток села? Це прогрес чи може все ж таки регрес та руйнування!!! Життя по-новому? Ми не розуміємо, як державні службовці, які повинні піклуватися розвитком освіти, навпаки, знищують те, що будувалося довгі роки. Це ганьба!!!
Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування» інформація про питання, які передбачається внести на розгляд ради, повинна завчасно доводитися до відома населення, що забезпечує обговорення громадянами проектів рішень ради, важливих питань місцевого значення.
Ми розуміємо, що депутати проголосують, але….У такі скрутні часи, коли йде війна, коли немає соціального захисту, ніякої допомоги дітям, влада відстоює своє рішення, яке остаточно доб’є батьків та дітей. Немає жодних причин для ліквідації навчального закладу.
Школа, як НВК (школа-садок) побудована у 1991 році. Потужність закладу – 100 місць. Заклад не є збитковим як в енерго – так і в газогосподарсті. Мережа закладу – 60 учнів. У дитячому садочку – 15. Заклад працює як єдина структура: школа і дитячий садок. З 2019 року навчальний заклад працює у статусі гімназії. Вчительський контингент нараховує 15 педагогічних працівників. Усі учителі викладають предмети за фахом. З них 4 – мають звання « Старший вчитель», 10 - вчителів вищої категорії. Вчителі та учні завжди активні у суспільно-виховній роботі школи та розвитку села. Учні школи були учасниками англомовного табору із залученням іноземних фахівців на базі закладу. Цю роботу гімназія планує проводити надалі.
В гімназії хороша матеріальна та господарська база. В спортивній залі встановлено різноманітні тренажери, ведеться гурткова робота. Для покращення шкільного харчування вирощуємо власну продукцію. Маємо 10 сотих фруктового саду.
Закрити найлегше, а, може, спробувати підтримати та допомогти людям, щоб всі діти вчилися в своєму навчальному закладі, а не їздили по селах. Питання з підвозом дітей до іншої школи залишається невирішеним. Скільки навчальних закладів відкрито за останній час? Нуль…
Батьки учнів, працівники гімназії