Надрукувати
Категорія: № 5 від 04.02.2021 року
Перегляди: 241

Ніхто не знає, скільки кому судилося прожити на білому світі. Але, напевне, доживають до високих літ ті, які Бог обирає, нагороджує за працьовитість, доброту та людяність.

2 лютого відзначив своє 90-річчя з дня народження великий працелюб, гарний господар Петро Карпович Міщук з Борщівки. Немало страждань та випробувань випало на його життєвому шляху. Як минуло хлопцеві 10 років, колгоспними кіньми босоніж орав людям городи, вночі пас коні. Возив У Війтівці підводою по 6 центнерів зерна, треба було ті мішки навантажити та розвантажити. Пережив німецьку окупацію, голодні післявоєнні роки. 4 роки прослужив в армії, в Мурманську. А після вивчився на шофера, то ж все своє життя шоферував в місцевому господарстві.

З дружиною Олександрою Федорівною народили та виростили троє синів та дочку, дочекалися четверо внуків та четверо правнуків. Та життя воно таке, і з радощами, і з бідою. 7 років тому відійшла вже у засвіти дружина. Та добре, що поруч дочка Надія, тож доглядає батька.

Була цього дня на душі у Петра Карповича радість з присмаком печалі. Радість, бо вітали його діти, внуки, правнуки. А печаль, бо коли ті літа пройшли?

Привітала поважного односельця і голова сільської ветеранської організації Валентина Островська. Дуже зрадів ювіляр, коли вітання та подарунок принесла від керівництва місцевого господарства ВП «Вікторія» ТОВ «Волочиськ-агро» («Астарта –Київ») Тетяна Михальчук. Зворушений був і увагою самого Теофіпольського селищного голови Михайла Тененева. Бо ж знайшов час пошанувати ветерана.

Бо що людині треба? Аби її пам'ятали, не забували.

А.Джус