Погода
Теофіполь

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Деталі
Категорія: № 18 від 30.04.2020 року
Перегляди: 566

ДОРОГАМИ


ЖИТТЯ І СМЕРТІ

 

Людину, котра у вкрай небезпечній ситуації врятувала чиєсь життя, вважають справжнім героєм. Однак воїн-інтернаціоналіст Іван Дмитрович Білич зовсім протилежної думки. У роки неоголошеної афганської війни він врятував від смерті офіцера, що в армії є проявом героїзму і доблесті. Однак Іван Дмитрович запевняє, що нічого такого особливого в його вчинку немає: на його місці так би вчинив кожен вірний присязі солдат. Та й не тільки щодо офіцера.
Втім, про цей яскравий епізод розповімо більш детальніше згодом. А поки що про найбільш цікаве з біографії нашого героя, котрий все своє життя приурочив авторейсам далеким і близьким. Насамперед повідомимо читача, що Іван Білич родом із Святця. На все життя вибрав для себе професію шофера. А цей фах: куди правду діти – чи то в мирні дні, чи то на фронті – людина має завжди берегти себе від можливої небезпеки. Але давайте все за порядком.
РАЗЮЧІ КОНТРАСТИ
Якось запитав я в добродія Білича, чи пам’ятає він про те, як його випроводжали до лав Збройних Сил Радянського Союзу, то Іван Дмитрович без всілякої іронії повідав свій спогад:
- А хто з людей мого чи старших поколінь може забути оті порівняно недалекі 80-ті роки?! Вечіркові столи в буквальному розумінні цього слова гнулися від наїдків та напоїв. З піснями й танцями веселилося все село. Щасливої дороги рекрутові бажали не тільки рідні, знайомі, друзі та сусіди, а й керівництво того підприємства, де призовник мав честь працювати. Багатолюдно було також біля райвійськкомату, куди я прибув із Святця із своїми проводжаючими. Тут також лунали пісні, звеселяла людей музика. Такі радісні проводи до армії не можна забути. Веселі й радісні часи були!