Не обіцяє,

а просто робить

На початку січня працівники комунального під-приємства Новоставецької об’єднаної територіальної громади розпочали робити ремонт у глядацькій залі Човгузівського сільського будинку культури. Бо ж підлогу вже давно поїв грибок, на стінах та стелі з’явилися тріщини, та й сцена виглядає непривабливо. Приміщення було збудоване у 1968 році, просторе, високе, з частково другим поверхом, з масивними колонами на центральному вході. Опалювався будинок культури твердопаливною котельнею, однак з 1998 року приміщення не опалюється. Впродовж багатьох років тут робився лише поточний ремонт, хоч з часом став протікати дах, на стінах також взявся грибок.
- Ситуація склалася надзвичайно тривожна, - розказує директор закладу Антоніна Півень, - які ж зими ще були суворі. А ми ж постійно проводили масові заходи, до нас приходить дуже багато людей.

Хоч ми тут просто замерзали. Я розуміла, що сільська рада найперше мала підтримувати школу та дитячий садок, бо в нас же діти не щодня тут є. Та десь шість років тому, як у нас став діяти ансамбль сучасного танцю «VITA DENS», за кошти сільської ради у танцювальній залі поставили електричні конвектори. Тут дітям вже було зручно займатися. А як ми проводили заходи, то зранку відкривали двері до зали, сюди находило трохи теплого повітря. А три роки тому у танцювальній залі пофарбували стіни, вже стало краще. Це також зробили за кошти сільської ради. Поміняла нам сільська рада і всі вікна, вже й їх заробили, залишилося лише троє на другому поверсі, де знаходиться бібліотека- музей. Купила сільська рада і шифер, щоб підлатати дах, то вторік, як ми вже були в складі ОТГ, поремонтували покрівлю, вже не протікає. То ж нас постійно підтримував Човгузівський сільський голова Григорій Ткачук, за що ми йому дуже вдячні. І от вторік на одному з наших заходів побував голова Новоставецької ОТГ Анатолій Вальчук. Сказав, що був вражений нашим концертом, що стільки людей прийшло. Нічого не пообіцяв, а на початку січня подзвонив, сказав, що їде з людьми робити ремонт. Я аж заплакала, не могла повірити, що так все може обернутися.
То ж вже майже місяць щодня з ранку до вечора трудяться у будинку культури Леонід Король, Микола Петрівський та Петро Каштан. Зробили вже чимало - зірвали у глядацькій залі старі стільці, стару погнилу підлогу, якраз завершували мурувати тумбочки під нову дерев’яну підлогу. Казали, що далі обіцяв голова прислати будівельну бригаду, бо ж роботи ще багато. Постелять підлогу, тоді треба поставити риштування, щоб можна було ремонтувати стелю та стіни.

Ради справедливості варто зазначити, що і в таких умовах будинок культури напружено працює, вважається одним з найкращих у районі. Тут насправді, а не на папері, діють колективи та об’єднання – вокальний гурт «Перлина», ансамбль сучасного танцю «VITA DENS”» (тут займається 52 дітей), театральний колектив, художнього слова, любительське об’єднання «Меломан», гурток «Рукодільниця». Хоч Антоніна Півень працює одна, без художнього керівника. Та її колективи є постійними учасниками районних, регіональних, обласних конкурсів, фестивалей, мистецьких свят. Про це свідчать численні грамоти, дипломи та від-знаки у холодному-прехолодному кабінеті директора будинку культури.
- Просто я дуже люблю свою роботу, - каже Антоніна Григорівна, - а ще в Човгузові та Вовківцях багато талановитих, а також небайдужих людей, які бережуть народні пісенні традиції, люблять спілкуватися. Дуже радію, що в нашому «VITA DENS» аж кілька груп, тут і дошкільнята, і першокласники, молоді мами, молодша, середня та старша групи. От на 8 березня, хоч ремонт ще не закінчиться, у танцювальній залі будемо проводити звітний концерт цього ансамблю. То ж наш будинок культури, вважаю, таки є культурним центром Човгузова та Вовківець і слава Богу, що є люди, які хочуть, аби він став кращим. А про Анатолія Вальчука ще скажу таке: голова нічого не обіцяє, а просто робить.
Сам же Анатолій Вальчук, людина надзвичайно скромна, дав такий коментар:
- Коли я побував в Човгузівському будинку культури, побачив прекрасний концерт, побачив, скільки прийшло людей, то вирішив: якщо ми не зробимо тут ремонту, його більше ніхто ніколи не зробить. То ж заклали на цей проект 250 тисяч гривень. Але ж плануємо встановити у глядацькій залі електричні обігрівачі, придбати нові гардини, м’які стільці. Ще ж потрібно обновити фасад, сходинки, вчепити ринви, прокласти тротуарну доріжку, осучаснити та запалити ліхтарі, ще ж і тут загорожі нема. Але є домовленість з керівництвом філії «Рідний край» ПрАТ «Зернопродукт МХП» про дофінансування наших соціальних проектів. Ми якраз працюємо над цією програмою, то ж є підстави сподіватися, що вартість проекту зросте. Робимо це для людей, адже вони на це заслуговують.
Галина Тебенько